ПРОФІЛАКТИКА ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ.

Abstract

Анотація. Мета дослідження - вивчити ефективність корекції ІЦН за допомогою акушерського песарію при багатоплідній вагітності, у жінок з неплідністю, вилікуваною за допомогою ДРТ. 30 вагітних з не плідністю в анамнезі, вилікуваною шляхом ДРТ, з дихоріальною діамніотичною двійнею (ДХДА),було розділено на 3 групи залежно від гестаційного терміну діагностики ІЦН і встановлення песарію: І групу склали 5 вагітних(17%), яким песарій був встановлений в терміні19-22 тижні, в ІІ групу увійшли 18(60,0%) жінок, корекція ІЦН яким здійснювалась при терміні гестації від 23 до 27 тижнів, в ІІІ - 7(23%) пацієнток, яким песарій встановлювався в термінах від 28 до 32 тижнів. Для діагностики ІЦН використовували рекомендації Фонду Медицини Плода (FMF), бальну шкалу оцінки (шкала Штембера в модифікації Г.М.Савєльєвої) та істміко-цервікальний коефіцієнт (ІЦК). Ехографічними ознаками ІЦН вважали вкорочення шийки матки менше 25 мм, розкриття внутрішнього вічка та/або цервикального каналу до 9 мм і більше, ІЦК >0,22, ІПК >0,18 та бальну оцінку > 5-6 б. З метою корекції ІЦН використовували силіконовий акушерський песарій (ASQперфорований). Контроль стану шийки матки проводили кожні 2 тижні та оцінювали через1 місяць після корекції, орієнтуючись надані сонографії. Отримані дані оброблені статистичним методом за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel. Середній вік вагітних склав 27,7±2,8 роки (28-38 років). Екстрагенітальна патологія визначена у 83,3%жінок. Усі вагітні мали неплідність в анамнезі, ліковану за допомогою ДРТ, з них 18 (60%) шляхом стандартної процедури IVF і 12 (40%) з використанням методики ICSI. Кількість першо- та повторновагітних була однакова. В анамнезі у повторновагітних мали місце медичні аборти у 8 (53,3%), мимовільні викидні у 7 (46,7%), передчасні пологи у3 (20,0%) і термінові пологи у 2 (13,3%). Перебіг даної вагітності до виникнення ультразвукових ознак ІЦН в усіх групах ускладнювався загрозою переривання вагітності, клінічні ознаки якої найчастіше виникали в терміні 8-10 і 14-17 тижнів. Середня тривалість використання песарія в групах склала 15,0±1,8; 12,2±1,6 і 4,7±2,1 тижні, відповідно. В усіх групах протягом першого тижня на тлі корекції ІЦН, за даними УЗД, спостерігалось візуальне подовження шийки з21,6±3,4 мм до 30,2±3,6мм (р<0,05). Передчасні пологи відбулись у 6(20%) жінок, серед них до 32 тижнів - 3,3%, 32-34 тижні - 10% і в 35-36тижнів - 6,5% спостережень. 16,7% вагітних народили через природні статеві шляхи, 25 (83,3%) - розроджені оперативним шляхом, з них 76,7% мали плановий кесарський розтин. Випадків анте- та інтранатальної загибелі плодів, народження дітей з екстремально низькою масою тіла у жінок усіх трьох груп не було. Отримані результати свідчать про ймовірну роль ІЦН в генезі перинатальних втрат при БВ. З метою своєчасної діагностики ІЦН, прогнозування ризику та профілактики передчасних пологів доцільно використовувати ультразвукову трансвагінальну цервікометрію за критеріями Фонду Медицини Плода(FMF). Додатковий розрахунок шийкових коефіцієнтів може підвищувати достовірність прогностичної методики. Продемонстрована ефективність та безпечність нехірургічної корекції ІЦН при БВ за допомогою акушерського розвантажуючого песарія.