Клініко-анамнестичні особливості жінок з безпліддям та психосоматичними розладами.

Abstract

Мета дослідження. Встановити клініко-анамнестичні особливості жінок з безпліддям та психосоматичними розладами. Матеріали та методи дослідження. Проведено обстеження 233 жінок з трубно-перитонеальним фактором безпліддя, які направленні на лікування безпліддя методами ДРТ. Після проведення анкетування жінок та консультації психолога всі пацієнтки були розподілені на 3 групи залежно від наявності та вираженості психосоматичних розладів: 1 група – 32 жінки без виражених психосоматичних розладів (13,7 %); 2 група – 140 жінок з психосоматичними розладами середнього ступеня вираженості (60,1 %); 3 група – 61 жінка з вираженими психосоматичними розладами (26,2 %). Результати дослідження та їх обговорення. Серед жінок з вираженими психосоматичними розладами достовірно більшою була частка пацієнток у віці старше 40 років (23,0 %). За соціальним статусом статистично вищим був відсоток службовців (44,3 %) та меншим – робітниць (13,1 %). Відмічена також висока частота негативних факторів зовнішнього середовища: куріння майже у половини (47,5 %) опитуваних та професійних шкідливостей – у третини (36,1 %). Відмічена достовірно вища частота пізнього менархе (14,8 %) та альгодисменореї (26,2 %) у жінок з вираженими психосоматичними розладами. Виявлена висока частота поліморбідності трубно-перитоніального безпліддя з іншою гінекологічною патологією. Сумарно найчастіше відмічались різноманітні захворювання інфекційного генезу. У жінок з вираженими психосоматичними розладами достовірно частіше мав місце едометріоз (18,0 %). Найчастіше серед соматичних захворювань відмічається патологія шлунково-кишкового тракту (40,0 %) та ожиріння (42,6 %) . У чверті жінок спостерігалась серцево-судинна патологія (24,5 %). У 3 рази частіше відмічені ендокринні захворювання, переважно патологія щитовидної залози (19,7 %). У половини (52,5 %) жінок з вираженими психосоматичними розладами діагностовано пер-винне безпліддя, що достовірно вище ніж у пацієнток без таких розладів чи з незначними їх проявами. Достовірно найнижча ефективність ДРТ встановлена у жінок з вираженими психое-моційними розладами (23,0 % проти 46,1 та 37,9 % пацієнток без таких розладів та з невира-женими порушеннями, p<0,05). Висновки. Встановлені фактори, пов’язані з розвитком психосоматичних розладів у жінок з трубно-перитоніальним безпліддям, які становлять групу ризику неефективності програм ДРТ. Отримані дані вказують на необхідність психодіагностичного консультування, психологічного супроводу та відповідної корекції виявлених психосоматичних порушень у пацієнток, включених до програм ДРТ.