КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГЕСТАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ.

Abstract

З метою оцінки значення фактора росту плаценти (PlGF) у розвитку гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності проведено дослідження цього показника у сироватці крові 320 вагітних з багатопліддям у І триместрі, а також 40 вагітних з одноплідною вагітністю, котрі склали контрольну групу. Мета дослідження - вивчити вплив факторів росту плаценти на перебіг гестаційного процесу при багатоплідній вагітності. Матеріал і методи дослідження. Проведено проспективне дослідження перебігу вагітності пологів у 320 жінок з багатоплідною вагітністю, котрі склали основну групу обстежуваних та у 40 здорових жінок з одноплідною вагітністю. Рівень PlGF в сироватці крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів моноклональних антитіл у першому триместрі вагітності. Показники системи гемостазу (судинно-тромбоцитарна та коагуляційна ланка) оцінювалися за загальноприйнятими методиками. Доплерометрія плацентарного та плодового кровотоку проводилася у маткових артеріях (МА), артерії (ПА) і вені пуповини (ПВ), середній мозковій артерії (СМА) плода. Результати дослідження та їх обговорення. Жінки з багатоплідною вагітністю входять до групи ризику розвитку гестаційних ускладнень – передчасних пологів у 67,8 % (р<0,01), фетоплацентарної дисфункції, прееклампсії – у 17,5 % (р<0,05) випадків. Виявлені порушення з боку судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гомеостазу у І триместрі вагітності є основними факторами ризику дострокового переривання вагітності. Доведено, що низький рівень фактора росту плаценти в сироватці крові вагітних при багатоплідді у випадку розвитку передчасних пологів, фетоплацентарної дисфункції та прееклампсії (111,23±8,4, 203,24±6,4 та 305,86±7,4 пг/мл) у порівнянні з відповідними показниками при одноплідній вагітності (418,2±10,4 пг/мл) є прогностичним маркером розвитку даних гестаційних ускладнень. Висновки. Своєчасне проведення медикаментозної корекції гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності з використанням мікронізованого прогестерону, низькомолекулярних гепаринів, ангіопротекторів дозволило пролонгувати вагітність при монохоріальному типу плацентації на 3,2 тижні (до 34,2±2,4 тижнів), а у випадку з дихоріальною двійнею – до терміну доношеної вагітності.