Реформування післядипломної медичної освіти. капітаційний принцип фінансування та логіка корроборації

Abstract

Масштабне реформування галузі охорони здоров'я та медичної освіти обумовлює група глобальних чинників. Більшість експертів до них відносять: необхідність різкого підвищення якості надання медичної допомоги, глобальну інформатизацію, нестримне зростання обсягів інформації, з яким доводиться мати справу лікарям, масивне забруднення навколишнього середовища та багато інших. Останнім часом до зазначених факторів додалися проблеми, зумовлені пандемією коронавірусу. Частковий перехід медицини та медичної освіти у віртуальний простір ще більше поглибив проблеми трансформації та трансферу знань, логіку взаємодії закладів освіти та осіб, які навчаються, й, що найважливіше, оцінювання якості підготовки медичних кадрів. Подібне становище поставило, як ніколи, гострі питання: які конкретно знання лікарям і провізорам та в якому обсязі передавати? Які технології використовувати для найкращого забезпечення контролю засвоєння, постійного оновлення та корекції знань? Нарешті, яким чином забезпечити оптимальне фінансування трансферу знань?