МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОГРЕСУВАННЯ ГЛАУКОМНОЇ ОПТИЧНОЇ НЕЙРОПАТІЇ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПЕРВИННОЇ ГЛАУКОМИ

Abstract

Актуальність. Первинна відкритокутова глаукома (ПВКГ) – одна з головних причин слабкозорості і сліпоти серед дорослого населення. За даними багатьох міжнародних та вітчизняних досліджень поширеність ПВКГ збільшується з віком: в середньому віці (40-45 років) на ПВКГ страждає 0,1% населення, в похилому віці (50-60 років) – 1,5-2%, в старечому віці (75 років і старше) страждає біля 10% населення. Якщо шанси зберегти зір за допомогою консервативного чи лазерного лікування, чи їх комбінації низькі, переходять до хірургічного, метою якого є досягнення цільового внутрішньоочного тиску (ВОТ) і, як наслідок, – зупинення чи зменшення швидкості прогресування глаукомної оптичної нейропатії (ГОН) і стабілізації чи підвищення зорових функцій (Бикбов ММ с соавт., 2014; Веселовская ЗФ, 2015). Але і після вдало виконаного хірургічного втручання, незалежно від його виду і методу, можливо прогресування ГОН. Мета: розробити метод математичного моделювання прогресування глаукомної оптичної нейропатії після хірургічного лікування первинної глаукоми.Матеріали і методи. В дослідження входили 69 пацієнтів (69 очей) з ПВКГ. ПВКГ була І, ІІ, ІІІ стадії. Всім пацієнтам було виконано оперативне втручання проникного типу – трабекулектомія з імплантацією шунта Ex-Press. Втручання було виконано за традиційною технологією, однією бригадою хірургів. В ході втручання у ВОР дослідили вміст і рівень маркерів апоптозу – фактор некрозу пухлин-α (TNFα), Fas-ліганд (FasL) і розчинну форму Fasрецептору (sFas/APO-1) методом імуноферментного аналізу. Контрольну групу склали 25 пацієнтів, яким була виконана факоемульсіфікація вікової катаракти. На підставі отриманих результатів імуноферментних досліджень та даних про вміст і вплив маркерів апоптозу у ВОР на прогресування ГОН після оперативного втручання були розроблені математичні моделі її прогнозування. Статистичний аналіз результатів проводили за допомогою пакета програм SPSS 11.0, MedStat. Результати. Для побудови прогностичної моделі використана технологія багатофакторної логістичної регресії з покроковим включенням незалежних змінних з програмного пакету GLZ (Statistica 10, StatSoft, Inc. США). В якості залежної змінної рівняння регресії використовували біномінальний ідентифікатор наявності/відсутності прогресії ГОН протягом року після операції. Ідентифікатору присвоювали індикаторне значення «0», яке відповідало стабільному перебігу післяопераційного періоду і – «1», при наявності прогресування ГОН. Незалежні змінні відбирали з наступних показників: «стать» – біномінальна змінна конвертована в індикаторні значення: «чол.»=101, «жін.»=102; «вік» – порядкова змінна перетворена в індикаторні значення: «30-39 років»=101; «40-49 років»=102; «50-59 років»=103; «60-69 років»=104. Перетворення, аналогічні останнім, виконані із змінною «тривалість хвороби»: «менше 1 року»=101; «1-2 роки»=102; «3-4 роки»=103; «більше 4 років»=104. Безперервні змінні «ВОТ», «TNFα», «FasL», «sFas/Apo-1» використані в своєму кількісному поданні. Відбір оптимальних предикторів з вище позначених здійснювали за методом максимальної правдоподібності. Ефективність відбору оцінювали інтервальним методом на основі статистики Вальда (Wald), а загальну адекватність моделі – з використанням діаграми операційної характеристики (ROC), за якою розраховували площу під ROC-кривою – AUС, її помилку і 95% вірогідний інтервал (95% ВІ). Оцінювали вірогідність відмінностей від нульової гіпотези. Використано програмний пакет GLZ (Statistica 10, StatSoft, Inc. USA) та модуль аналізу операційних характеристик регресійних моделей - ROCдіаграм (MedCalc 18.9.1, MedCalc Software, Belgium). В результаті аналізу було відібрано три показники, які мали достеменний вплив на прогресію ГОН: пряма залежність виявлена для TNFα, зворотна – для ВОТ і sFas/Apo-1. При аналізі діаграм залежності чутливості і специфічності від концентрації TNFα, FasL і sFas/Apo-1 встановлено значення маркерів, при яких чутливість дорівнює 100%, тобто є можливим безпомилковий прогноз прогресії ГОН, і, в одно час, досягнуто максимально-можливі значення специфічності, які вказують на мінімальну помилку прогнозу стабільного перебігу післяопераційного періоду. Такими значеннями для TNFα є 3,04 пг/мл, для FasL – 42,67 пг/мл і для sFas/Apo-1 – 0,45 нг/мл. Висновки. 1. Проведений аналіз показав, що при використанні розробленої моделі може бути досягнуто безпомилкове прогнозування наявності прогресії ГОН у пацієнтів в післяопераційному періоді протягом одного року при загальній точності прогнозу 95,4 %. 2. Враховуючи напрямок залежності підсумкової змінної від вказаних предикторів можна вважати, що ймовірність прогресії ГОН протягом року після операції прогнозується при значеннях вмісту у внутрішньоочній рідині TNFα і FasL більше 3,04 пг/мл і 42,67 пг/мл, відповідно та – не більше 0,45 нг/мл для sFas/Apo-1.