Нові можливості прогнозування прогресування глаукомної оптичної нейропатії після антиглаукоматозних операцій

Abstract

Актуальність. В Україні, як і в інших країнах світу, первинна відкритокутова глаукома (ПВКГ) є однією з пріоритетних проблем офтальмології у зв’язку з її великою медико-соціальною значимістю. Так, ПВКГ посідає друге місце серед причин сліпоти в різних країнах. Поширеність глаукоми у дорослих віком 18 років і старше в Україні склала в 2016 році — 452,7, в 2017 році — 458,0 на сто тисяч населення відповідно. Питання своєчасної діагностики глаукоми, визначення швидкості прогресування захворювання та вдосконалення методів хірургічного лікування залишаються актуальними. Пошук нових інформативних маркерів та методик прогнозу прогресії глаукомної оптичної нейропатії (ГОН) при первинній відкритокутовій глаукомі (ПВКГ) є актуальної задачею. Раніше нами було встановлено, що прогресування ГОН після різних видів хірургічного лікування ПВКГ спостерігається у 10-15% пацієнтів. Відомо, що головним механізмом ГОН є апоптична загибель гангліозних клітин сітківки, маркером чого визнано фактор некрозу пухлин-α (TNFα), Fas-ліганд (FasL) і розчинну форму Fas-рецептору (sFas/APO-1). Мета: Розробити нові методи прогнозування прогресування глаукомної оптичної нейропатії після антиглаукоматозних операцій. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням перебувало 69 пацієнтів (69 очей) з ПВКГ І-ІІІ стадій, яким була виконана трабекулектомія з імплантацією шунта Ex-Press. У внутрішньоочній рідині (ВОР) визначали маркери апоптозу — фактор некрозу пухлин-α (TNFα), Fas-ліганд (FasL) і розчинну форму Fas-рецептору (sFas/APO-1) методом імуноферментного аналізу. Досліджували зв’язок маркерів апоптозу у внутрішньоочній рідині з прогресуванням ГОН після хірургічного лікування ПВКГ. Контрольну групу склали 25 пацієнтів, яким була виконана факоемульсіфікація з приводу вікової катаракти. Для статистичного і регресійного аналізу використано програмний пакет GLZ (Statistica 10, StatSoft, Inc. USA) та модуль аналізу операційних характеристик регресійних моделей – ROC-діаграм (MedCalc 18.9.1, MedCalc Software, Belgium). Термін спостереження — 1 рік. Результати. Проведений нами багатофакторний регресійний аналіз встановив, що прогресію ГОН визначають вміст у ВОР TNFα і sFas/Apo-1 до операції та внутрішньоочний тиск через три місяці. На підставі цих показників розрахована задовільна модель прогнозу прогресії ГОН з точністю 95,4%. Однофакторний логістичний регресійний аналіз довів вплив вмісту у ВОР TNFα, FasL і sFas/Apo-1 на наявність або відсутність прогресії ГОН протягом року після операції: пряма залежність мала місце для TNFα і FasL і зворотна – для sFas/ Apo-1. Розраховані межові критичні значення вмісту у ВОР маркерів апоптозу, при яких безпомилково прогнозується прогресія ГОН протягом року після операції. Висновки. 1. В результаті проведеного дослідження встановлено вплив рівня маркерів апоптозу у внутрішньоочній рідині на прогресування ГОН після трабекулектомії з імплантацією шунта Ex-Press. Прямий патогенетичний вплив належить TNFα і FasL. 2. Рівень маркерів апоптозу у внутрішньоочній рідині хворих на ПВКГ є прогностичним критерієм прогресування ГОН після хірургічного лікування ПВКГ.