ПАРТИСИПАЦІЯ ПАЦІЄНТІВ ЯК ЕЛЕМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ — ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО ФОРМАТУ

Abstract

Представлено питання впровадження концепції «4Р» у практичну медицину. Проаналізовано проблеми комплексного лікування пацієнтів, партисипації та безпеки пацієнтів. Зроблено висновки, що серед складових ефективної медицини міждисциплінарні підходи видаються особливо актуальними та важливими в контексті цифрових медичних послуг. Вони впливають як на загальний процес прийняття рішень, так і на всі інші ключові елементи в послідовності процедур надання медичної допомоги — комунікаційні процеси, логіку партисипації і, навіть, на отримання інформованої згоди від пацієнта. Підкреслено, що необхідні нові нормативно-правові акти стосовно відповідальності окремих учасників надання медичної допомоги, особливо у випадках дистанційної (мобільної) медицини, стандарти щодо конфіденційності та якості даних обстеження, моніторингу стану здоров’я пацієнтів. Акцентовано також, що забезпечення безперервності надання медичної допомоги, в тому числі й у дистанційному форматі, в рамках комплексної (трансмуральної) моделі організації охорони здоров’я потребує єдиної шкали оцінювання надання медичної допомоги.