Міжнародний досвід зстосування гомеопатичних лікарських засобюів з позиції доказової медицини

Abstract

Погіршення стану екології, яке спостерігається особливо інтенсивно останні десятиліття активно впливає на зростання частоти і складності перебігу основних інфекційних і неінфекційних захворювань людини. Спостерігається тотальна хронізація захворювань. Якщо в першій половині 20 сторіччя співвідношення частоти гострих до хронічних захворювань було 1:1, то вже через трохи більше, як 50 років за даними ВООЗ таке співвідношення змінилось на користь хронічної патології, досягнувши 1:9. Серед найбільш росповсюджених захворювань залишаються гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), на які щороку хворіє тільки в Україні до 13 млн дітей і дорослих, серед яких понад 60% мають ускладнення. Як засвідчила ситуація з пандемією коронавірусу Covid-19, проблема ГРВІ набуває ще більшої актуальності у зв’язку з наступними глобальними чинниками, що сприяють їх розповсюдженню: урбанізація зі збільшенням щільності населення, що сприяє скупченню людей у закритих приміщеннях; інтенсифікація транспортного трафіку між містами та країнами, що сприяє значно швидшому поширенню ГРВІ; активізація наукового прогресу з широким впровадженням нових технологій роботи над вірусами в лабораторних умовах, що, звичайно, збільшує ризик потрапляння за їх межі модифікованих вірусів. Сукупність багатьох препаратів на фармацевтичному ринку, що спрямовані на лікування ГРВІ, також свідчить про запит від населення щодо пошуку оптимального рішення швидкого одужання. Тим не менше, питання безпеки для організму сучасних препаратів є актуальним, оскільки у багатьох з них є певний спектр побічної дії та навіть протипоказань. Своєю чергою, існує ряд лікарських препаратів натурального походження, що мають мінімальні ризики, здебільшого обумовлені лише індивідуальною непереносимістю окремих компонентів. Крім того, деякі з них протягом десятиліть використовуються на практиці, щоб можна було пересвідчитися в їх дієвості та безпеці у віддаленій перспективі. До них, крім іншого, відносяться деякі гомеопатичні лікарські препарати. Тим не менше, вони можуть бути недостатньо широко вживаними з огляду на скептичне ставлення частини суспільства внаслідок малої кількості інформації щодо механізму їх дії. І ґрунтується таке сприйняття на рівнях концентрації діючих компонентів. Хоча, у випадку низьких гомеопатичних розведень їх концентрації є співставними з концентраціями молекул деяких речовин, що здатні викликати летальний наслідок: DL50 (dosis letalis 50%) для ботулотоксину = 0,000000001 г/кг [59] = 1 мг/кг гомеопатичного розведення 3СН, DL50 для протактинію = 0,000000000015 = 1,5 мг/кг 4СН. В даному огляді буде приділено увагу гомеопатичним лікарським препаратам на прикладі кількох з них, що мають схожі гомеопатичні розведення активних компонентів, розглянутих у сучасній науковій площині, щоб заповнити дану прогалину в знаннях.

Гомеопатичні лікарські препарати з точки зору сучасної науки Гомеопатичні лікарські препарати мають малі або вкрай малі кількості/концентрації діючих речовин рослинного, мінерального або тваринного походження. Такі [51] наночастинки екстрактів рослин можуть застосовуватися для лікування інфекційних захворювань за рахунок протизапального, антиоксидантного та імуномодулюючого впливу. Гомеопатія, як форма наномедицини, має величезний міжнародний досвід лікування епідемічних інфекційних захворювань, в тому числі гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів. Досягнення традиційних алопатичних препаратів щодо таргетного та безпечного лікування, з одного боку, і спосіб доставки в організм активних молекул рослинного походження в гомеопатичних препаратах, з іншого боку, сходяться у галузі нанотехнологій та наномедицини. Гомеопатія може виявитись однією з найдавніших і наочно найбезпечніших форм лікування на основі наночастинок, які вже використовуються у всьому світі при інфекційних захворюваннях. За допомогою скануючої та трансмісійної електронної мікроскопії було продемонстровано форми наноструктури у трьох різних гомеопатичних лікарських засобах рослинного походження при розведеннях від 1СН до 15СН. Крім того, було повідомлено про біосинтез наночастинок срібла з використанням чотирьох різних гомеопатичних матричних настоянок рослин. Отримані наночастинки срібла мали різний розмір і біологічний вплив як функцію настоянки з певної рослини, з якої вони були виготовлені. [51] [52] Встановлено властивості наночастинок гомеопатичних препаратів та адаптивну нелінійну реакцію живих систем на лікування низькими дозами.[52] [54] Кожний гомеопатичний препарат – це складна система у нано-масштабі, що включає безліч взаємопов’язаних, взаємодіючих компонентів та нових властивостей. Найсильніша індивідуалізація випливає з утворення унікальної персоналізованої білкової оболонки у формі корони, адсорбованої на реактивну поверхню гомеопатичних наноструктур при контакті з рідинами тіла реципієнта. Низькі дози таких складних наноструктур ініціюють адаптаційні процеси гормезису для мобілізації ендогенно викликаного лікування хворого. Здатність до самоорганізації та самоподібності складних систем є запорукою майбутніх досліджень природи гомеопатичних лікарських засобів та системного оздоровлення під час персоналізованого гомеопатичного лікування. [54] Раніше в організмі людини вже було виявлено спеціальні білкові молекули шаперони, що відповідають за ремоделювання просторової структури певних протеїнів, призводячи до їх однотипності. Це є приклад того, як діють складні системи у нано-масштабі, де незначна зміна просторової конформації є причиною розвитку активних процесів у системі. [53] На основі площі поверхні, розміру, форми та заряду наночастинки адсорбують складний малюнок сироваткових білків, утворюючи при контакті білкову корону, що становить унікальну біологічну ідентичність. Білкова корона може захоплювати індивідуалізовану дисфункціональну біологічну медіаторну інформацію організму на поверхні прихованої, тобто резонансної, лікувальної наноструктури. Стохастичний резонанс посилює цей слабкий сигнал від наночастинок прихованого лікарського засобу з адсорбованої білкової корони, що призводить до сенсибілізованої нелінійної динамічної модуляції експресії генів і пов'язаних з цим змін у біологічних сигнальних шляхах. Коли система досягає своїх фізіологічних меж під час гомеопатичного загострення або природного перебігу хвороби, посилений сигнал препарату запускає нелінійну зворотну реакцію в напрямку до стану здоров’я. [53] [3] Сьогодні у світі активно проводяться наукові дослідження в рамках доказової медицини, які направлені на вивчення шляхів реалізації лікувального ефекту гомеопатичної терапії, її ефективності, безпечності та економічної переваги. Результати цих досліджень висвітлюються на багатьох наукових форумах та відображені у CochraneDatabase. Вивчення дієвості методу гомеопатії проводять шляхом дослідження фізико-хімічних та фармакодинамічних особливостей дії гомеопатичних лікарських засобів на різних експериментальних моделях – на молекулярному, клітинному та організмовому рівнях. [3] [4] Аналіз досліджень і дані літератури дозволяють зробити висновок, що під час розведення речовини у воді і отриманні низьких концентрацій присутні особливі міжмолекулярні взаємодії електронів і протонів медикамента з молекулами води з виникненням ефекту критичних мас. Закон міжмолекулярної взаємодії при малій концентрації препарату є основою терапевтичної ефективності гомеопатичних засобів. Одна з умов їх приготування – обов'язкове струшування підготовленого розведення. Проведеними дослідженнями в лабораторних умовах встановлено, що струшування змінює фізико-хімічні та квантово-хімічні властивості речовини. [4] [55] Принципи та пояснення квантової електродинаміки можуть бути застосовані до фундаментальних вчень гомеопатичного методу, тим самим надаючи лікарю, що практикує лікування гомеопатичними препаратами, міцне обґрунтування в практиці раціональної медицини. [55] [4] Продовження досліджень у цьому напрямку дозволить не тільки відкрити нові механізми лікувальної дії гомеопатичних засобів, але і підвищити їх ефективність за рахунок удосконалення технології приготування. [4]

Гомеопатія у провідних системах охорони здоров’я світу [2] Відповідно до проведених опитувань у багатьох розвинених країнах світу, наприклад, у Швейцарії, Німеччині, Італії, Данії, Великобританії, Канаді, США та Австралії було виявлено соціальні контингенти осіб, які більш схильні до використання засобів комплементарної медицини, частиною якої є гомеопатія. До таких груп відносилися жінки, особи середнього віку, люди з вищою освітою, з вищим рівнем доходу. [2] Виявляється очевидним, що більш заможні та освічені люди мають потребу в сучасних безпечних підходах до лікування. Що стосується жінок – еволюційно вони більш схильні дбати про безпеку, як власну, так і своїх дітей. [2] Гомеопатію використовували 23,3% вагітних жінок, тобто майже вдвічі частіше, ніж жінки без стану вагітності того самого віку [2], що є підтвердженням прихильності до такої терапії у цього надчутливого контингенту пацієнтів. [2] Надання переваги комплементарній медицині є значним серед пацієнтів у Швейцарії: лікарі повинні пам'ятати, що 30,5% людей із хронічними захворюваннями і 35,8% людей з додатковим медичним страхуванням користуються комплементарною медициною, включно з гомеопатією.[2] [3] Актуальність питання розвитку, ширшого застосування, інтеграції комплементарної традиційної медицини в національні системи охорони здоров’я засвідчена в такому документі ВООЗ, як «WHO traditional medicine strategy: 2014-2023» [3]. [1] Призначення/застосування гомеопатичних ліків залишається популярним і забезпечується та/або субсидується, та/або схвалюється низкою урядів у всьому світі, включаючи забезпечення ними в ряді державних систем охорони здоров'я, наприклад: в Індії близько 300 000 практикуючих гомеопатів разом з підрозділом з гомеопатії у Міністерстві охорони здоров'я Індії; у Франції 43,5% спеціалістів у галузі медичних послуг призначають гомеопатичні лікарські засоби (часто, при паралельному призначенні лікування фармакологічними алопатичними препаратами), витрати покриваються медичним страхуванням; у Швейцарії витрати на гомеопатію покриваються обов'язковим медичним страхуванням.[1] [50] За даними ВООЗ у світовому рейтингу серед національних служб охорони здоров’я на першому місці — Франція, Італія — на другому, Австрія – на 9, Великобританія – на 18, Швейцарія – на 23, Німеччина – на 25, США — на 37. [50] У всіх названих кращих за світовим рейтингом національних служб охорони здоров’я країнах Європи присутня гомеопатія, як складова доказової медицини, яка входить в структуру страхової медицини. Так, у Франції, яка займає перше місце в цьому рейтингу гомеопатія входить в структуру страхової медицини, не тільки застосовується вже понад 200 років, але і проводяться подвійні сліпі плацебо-контрольовані міжнародні багатоцентрові рандомізовані клінічні дослідження з ефективності і безпечності гомеопатичних лікарських засобів в практичній охороні здоров’я. Гомеопатичні лікарські засоби, які входять в Європейську, Французьку, Британську, Американську Фармакопеї, Державну Фармакопею України, мають офіційну реєстрацію Міністерства охорони здоров’я України. Огляду чотирьох лікарських засобів французького виробництва, що протягом десятиліть успішно застосовуються в лікувальній практиці ГРВІ по всьому світу і були присвячені представлені нами матеріали.

Оцилококцінум Одним з таких препаратів є лікарський препарат Оцилококцінум, по якому [5] було проведено ряд плацебо-контрольованих клінічних досліджень з метою оцінки його ефективності в лікуванні хворих з гриподібними синдромами. В одному з них 188 хворих отримали досліджуваний препарат, і 184 – було призначено плацебо. Хворим вимірювали ректальну температуру два рази на день (вранці і ввечері), записували 9 симптомів на спеціальній шкалі (кашель, катар, біль у горлі, болі у м'язах тощо) із зазначенням застосування лікарського засобу. Одужання визначалося за наступними ознаками: ректальна температура <37,5 °С і відсутність головного болю або болю у м'язах. По завершенню 48 годин від початку лікування симптоми у хворих з групи прийому активного препарату були істотно менш виражені (р = 0,023), ніж у групи плацебо. Число хворих без симптомів було достовірно вище в групі прийому активного препарату з другого дня (Оцилококцінум: 17,4%, плацебо: 6,6%) і до закінчення реєстрації симптомів (5-й день у вечірній час: Оцилококцінум: 73,7%, плацебо: 67,7%). Найбільша різниця між групами була зареєстрована між вечором другого дня (на 10,6% більше пацієнтів без симптомів) та ранком четвертого дня (на 10,2% більше пацієнтів без симптомів). Клінічне дослідження показало, що лікування грипоподібного синдрому Оцилококцінумом дає позитивний вплив на зменшення симптоматики та скорочення тривалості захворювання. [5] [6] В іншому схожому за дизайном дослідженні 237 хворих отримали Оцилококцінум, а 241 – плацебо. Хворим вимірювали ректальну температуру два рази на день, а також наявність або відсутність п'яти основних симптомів (головний біль, відчуття скутості, біль у попереку та суглобах, лихоманка) одночасно з кашлем, нежиттю та відчуттям втоми. Одужання було визначено за ректальною температурою нижче 37,5 °С і повною відсутністю п'яти зазначених основних симптомів. Частка хворих, які одужали протягом 48 годин лікування, була достовірно більшою в групі прийому активного препарату, ніж у групі плацебо (17,1% проти 10,3%, р = 0,03).[6] [8] З огляду на отримані результати і застосування строгих критеріїв доказової медицини, на основі виконаного 2006 року систематичного огляду Кокранівського співтовариства було запропоновано, щоб Оцилококцінум розмістився в категорії «BI». [8] Нижче наведено дослідження, які пояснюють деякі фундаментальні аспекти його використання при лікуванні ГРВІ загалом і грипу зокрема. [28] Всі штами вірусів грипу А (H1-H14;N1-N9) присутні в організмі мігруючих водоплавних птахів, до яких належить Anas barbariae – барбарийська качка (мускусна качка). Інфекції, викликані більшістю штамів вірусу грипу, протікають у цих птахів переважно безсимптомно. [28] Це може пояснити результати дослідження [13] механізму дії Оцилококцінума –пов'язаний з його опосередкованим впливом на імунну систему шляхом активізації інтерфероноутворення [13]. Отримані у клінічному дослідженні дані переконливо свідчать про стимулюючий вплив Оцилококцінума на вироблення SIgA, а також про позитивний вплив на місцевий імунітет і більш ранній початок елімінації вірусу в організмі. Під впливом препарату у дітей збільшувалося вироблення індукованого α-інтерферону (ІFN). На особливу увагу заслуговує позитивний вплив Оцилококцінума на вироблення γ-IFN, особливо його індукованої фракції. Таким чином, застосування Оцилококцінума, що підсилює індукцію α-IFN і більшою мірою γ-IFN, допомагає реалізувати ефект ранньої захисту організму від вірусної інфекції. [13] Таким чином, можна припустити, що Оцилококцінум має імуномодулюючий ефект, а не стимулює одночасно всі ланки імунної системи. Крім того, Оцилококцінум впливає не на сам збудник, а, як зазначено, на фактори неспецифічного захисту організму, що обумовлює його певну універсальність при ГРВІ, адже у вищезазначених дослідженнях вивчалася його ефективність у хворих з грипоподібним синдромом, а не з грипом. Як відомо, не лише вірус грипу викликає грипоподібний синдром. У зв’язку з цим не можна виключити позитивний вплив Оцилококцінума на відповідь імунної системи на коронавірус Covid-19, який також належить до ГРВІ. Відомо, що зачасту патогенетично саме цитокіновий шторм призводить до загибелі хворих на новий коронавірус, де модуляція неадекватної імунної відповіді могла б посприяти принаймні легшому перебігу захворювання. Тим не менше, дане припущення потребує проведення досліджень серед зазначеної категорії хворих. Останніми роками все більше досліджується Оцилококцінум на предмет використання не лише з лікувальною метою, а й з метою профілактики ГРВІ, зважаючи на вищезазначену універсальність впливу на фактори неспецифічного захисту в імунній системі, чого не можуть надати сезонні 3- або 4-компонентні вакцини. [7] Було виконано ретроспективний аналіз медичних записів пацієнтів одного клінічного центру з 2002 по 2011 р. з метою визначення профілактичного потенціалу препарату. Обстежено 459 пацієнтів, з яких 248 людей отримували гомеопатичний препарат Оцилококцінум, а 211 осіб – ні. Усі особи проходили спостереження щонайменше протягом 1 року, максимум до 10 років. Достовірне зниження частоти виникнення гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) було виявлено як у випадку осіб на гомеопатичному лікуванні, так і в групі без лікування. Зниження середнього числа епізодів ГРЗ протягом періоду спостереження порівняно з роком, що передував дослідженню, було достовірно більшим у групі на профілактиці препаратом Оцилококцінум, ніж у групі без такої профілактики (-4,76 ± 1,45 проти -3,36 ± 1,30; р = 0,001). Такий сприятливий ефект препарату не був суттєво пов'язаний зі статтю, віком, тютюнопалінням або супутніми захворюваннями органів дихання при порівнянні обох груп пацієнтів. [7] [9] Ще в одному дослідженні було проаналізовано 455 пацієнтів, які страждали на ГРЗ. Із загальної кількості 246 пацієнтів отримували Anas barbariae hepatis et cordis extractum 200K (діюча речовина Оцилококцінума), тоді як 209 не отримували такого лікування (контрольна група). Встановлено, що, незалежно від діагнозу, частота епізодів ГРЗ була завжди нижчою у пацієнтів, які отримували Anas barbariae hepatis et cordis extractum 200K; різниця між кількістю випадків захворювань ГРЗ була статистично значущою у кожній підгрупі осіб (р<0,001). Витрати Національної служби здоров’я були статистично значуще нижчими у підгрупах пацієнтів, які отримували лікування (p<0,001). Результати продемонстрували, що Anas barbariae hepatis et cordis extractum 200K надає профілактичний ефект на виникнення епізодів ГРЗ. Аналіз показав, що використання пацієнтами Anas barbariae hepatis et cordis extractum 200K знизило витрати Національної служби здоров’я; це, перш за все, пов'язано з тим, що особи з прийомом препарату з профілактичною метою мали менше епізодів ГРЗ. [9] [11] Результати оглядового дослідження довели суттєвий вплив Оцилококцінуму на зменшення кількості та тривалості інфекцій верхніх дихальних шляхів у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). А, як відомо, останні – можуть призвести до загострення ХОЗЛ. Захворюваність на інфекції верхніх дихальних шляхів у пацієнтів, які приймали досліджуваний препарат (основна група), була на 50% менша, ніж у контрольній групі (0,51 проти 1,04 відповідно; на 0,52 менше епізодів на пацієнта) (р = 0,001). Крім того, лише 9,5% хворих основної групи мали 2 або більше епізодів інфекцій верхніх дихальних шляхів протягом періоду спостереження порівняно з 25,7% у контрольній групі (р = 0,029). Ці показники становили 1,9% проти 13,8%, відповідно, для пацієнтів, які мають ≥3 інфекцій верхніх дихальних шляхів. Середня тривалість симптомів за 1 епізод інфекцій верхніх дихальних шляхів також була значно меншою у пацієнтів з основної групи (3,57 проти 5,22 дня відповідно; на 1,65 дня менше; р = 0,012). [11] [10] Приблизно 36% респондентів вважають гомеопатію, а саме Оцилококцінум, корисною альтернативою, оскільки сприймають її безпечнішою. [10] [12] Включення в комплексну терапію ГРВІ у дітей гомеопатичних лікарських препаратів призводило до зменшення важкості захворювання, призвело до значно більш раннього усунення симптомів і було безпечним у застосуванні. [12] Розглянуте порівняльне когортне дослідження, проведене у Франції, показало, що пацієнти з ГРВІ, які отримували гомеопатичне лікування, мали значно менший рівень споживання антибіотиків порівняно із пацієнтами без такого лікування, досягаючи при цьому виражених позитивних клінічних результатів, що вказувало на потенційні переваги з точки зору зменшення медикамнентозного навантаження на пацієнтів, позитивно впливало на загальний стан їхнього здоров’я, зменшувало ризик для здоров'я щодо антибіотикорезистентності та мало значні переваги з економічної точки зору. [12] [13] Профілактичний 3-тижневий курс прийому Оцилококцінуму, проведений в період сезонного зростання захворюваності на ГРВІ, сприяв зниженню ризику захворювання на гострі респіраторні інфекції серед дітей організованих колективів в 1,76 рази. [13] [11] Цей гомеопатичний препарат можна застосовувати як у дорослих і дітей, яким не проводилось щеплення з різних причин, так і у пацієнтів, які отримали щеплення проти грипу, особливо у хворих на ХОЗЛ. [11] Проте, Оцилококцінум не замінює вакцинацію проти сезонних штамів, але розширює і доповнює можливості профілактики сезонних ГРВІ, оскільки доведено сприяє тимчасовій активізації противірусної ланки імунітету, що було зазначено вище.