Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/2590
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Мощич, Олександр Петрович | - |
dc.date.accessioned | 2020-11-27T15:21:56Z | - |
dc.date.available | 2020-11-27T15:21:56Z | - |
dc.date.issued | 2020-03-09 | - |
dc.identifier.citation | DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2020;8(1):52-71 | uk_UK |
dc.identifier.uri | http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/2590 | - |
dc.description | Оцінка загального стану організму людини має дуже ва- жливе значення в практичній діяльності медичного працівника, адже від її адекватності залежить планування вибору тактики ліку- вання пацієнта на усіх етапах надання медичної допомоги, як на догоспітальному етапі так і у стаціонарі. Особливо це стосується критичних ситуацій, коли від правильності оцінки тяжкості стану залежить адекватне надання невідкладної медичної допомоги і, як наслідок, життя пацієнта. Загальноприйняті алгоритми діагностикизахворювань базуються на об'єктивній і своєчасної оцінці лаборато- рних і функціональних тестів. Їх результати спільно з клінічними показниками дозволяють поставити правильний діагноз і призначи- ти адекватне лікування, але набагато складніше використовувати ці методи при станах передхвороби, тобто на ранніх етапах форму- вання захворювання, оскільки більшість загальноприйнятих функ- ціональних і лабораторних маркерів знаходяться в межах референт- них значень. У пацієнтів, які потребують проведення реабілітацій- них або профілактичних заходів, значимі відхилення від нормаль- них показників, також часто не діагностуються і це лише невеликий перелік проблем, який не дозволяє лікарю в повній мірою викорис- товувати профілактичний потенціал. Отже, виходячи з вищезазна- ченого, необхідність розробки і впровадження у практику роботи лікаря простої і ефективної методики, що дозволяла б об'єктивно визначити стан організму пацієнта незалежно від віку, статі, клініч- ного статусу є досить актуальною. Мета роботи – вивчити клінічну ефективність застосування ал- горитму комплексної оцінки стану організму для оцінки загального стану організму. Матеріали і методи. Проведена оцінка загального стану у 35 ді- тей віком від 12 до 17 років із ураженням шлунково-кишкового тра- кту, які знаходились на лікуванні у педіатричному відділенні Сум- ської міської дитячої клінічної лікарні з приводу загострення хво- роби. В якості порівняння проведено обстеження 25 практично здо- рових дітей аналогічного віку, без хронічних захворювань. Оціню- вання загального стану організму дитини здійснювалось за допомо- гою алгоритму комплексної оцінки стану організму. Даний алго- ритм розроблений з метою інтегральної оцінки загального стану організму на підставі визначення ступеню вираженості типовиx патологічниx процесів - запального процесу, рівня ендогенної інто- ксикації, оцінки метаболічних процесів, імунного балансу та вклю- чає інтегральну оцінку функціональних можливостей дитячого ор- ганізму. Результати та їх обговорення. Виявлено, що у всіх дітей на момент госпіталізації під час загострення відмічалися ознаки запа- лення, що проявлялися як наявністю характерної клінічної симпто- матики, так і наявними змінами лабораторних показників - так, за- пальний процес низької інтенсивності виявлявся у 33 дітей (94 %) і 2 дітей (6 %) середньої інтенсивності. Рівень ендогенної інтоксика- ції був також підвищеним у всіх дітей, із них у 14 % дітей відмічав- ся середній рівень, у 86 % обстежених дітей низький. Встановлено, що практично у всіх дітей відмічались явища іму- нодефіцитного стану та наявність алергізації організму і у всіх дітей спостерігалась низька інтенсивність метаболізму із анаболічною направленістю (у 34 дітей) та у однієї дитини спостерігалась ката- болічна направленість метаболізму. Інтегральна оцінка функціональних можливостей дитячого ор- ганізму виявила вегетативні порушення з достовірним переважан- ням симпатотонії (у 48 % дітей), у 22 % дітей відмічалось перева- жання ваготонії і тільки у 30 % констатовано ейтонію. Незадовільні функціональні та адаптаційні можливості організму виявлено у 16 %.У той же час при проведенні оцінювання загального стану орга- нізму з використанням стандартного набору лабораторних і функ- ціональних методів обстеження з точки зору інформативності даних показників, прогнозування перебігу захворювання та вибору такти- ки лікування отримані результати не завжди були коректними, оскільки окремо взятий показник не повністю відображав стан того чи іншого патологічного процесу. Висновки. Аналіз проведеної роботи показав, що у дітей із хро- нічними захворюваннями гастродуоденальної зони на фоні загост- рення захворювання відбувається цілий ряд суттєвих змін, що про- являються наявністю запального процесу, підвищенням рівня ендо- генної інтоксикації, розбалансуванням імунної системи, у вигляді зниження неспецифічного імунного захисту з ознаками алергізації організму дитини та порушень механізмів адаптації, а проведення порівняльного аналізу оцінювання загального стану організму з використанням стандартного набору лабораторних і функціональ- них методів обстеження з точки зору інформативності даних показ- ників, прогнозування перебігу захворювання, вибору тактики ліку- вання та застосування алгоритму комплексної оцінки стану органі- зму, показало значну перевагу останнього, дозволяє рекомендувати методику алгоритму комплексної оцінки стану організму до широ- кого впровадження в практичну медицину. | uk_UK |
dc.description.abstract | Оцінка загального стану організму людини має дуже ва- жливе значення в практичній діяльності медичного працівника, адже від її адекватності залежить планування вибору тактики ліку- вання пацієнта на усіх етапах надання медичної допомоги, як на догоспітальному етапі так і у стаціонарі. Особливо це стосується критичних ситуацій, коли від правильності оцінки тяжкості стану залежить адекватне надання невідкладної медичної допомоги і, як наслідок, життя пацієнта. Загальноприйняті алгоритми діагностикизахворювань базуються на об'єктивній і своєчасної оцінці лаборато- рних і функціональних тестів. Їх результати спільно з клінічними показниками дозволяють поставити правильний діагноз і призначи- ти адекватне лікування, але набагато складніше використовувати ці методи при станах передхвороби, тобто на ранніх етапах форму- вання захворювання, оскільки більшість загальноприйнятих функ- ціональних і лабораторних маркерів знаходяться в межах референт- них значень. У пацієнтів, які потребують проведення реабілітацій- них або профілактичних заходів, значимі відхилення від нормаль- них показників, також часто не діагностуються і це лише невеликий перелік проблем, який не дозволяє лікарю в повній мірою викорис- товувати профілактичний потенціал. Отже, виходячи з вищезазна- ченого, необхідність розробки і впровадження у практику роботи лікаря простої і ефективної методики, що дозволяла б об'єктивно визначити стан організму пацієнта незалежно від віку, статі, клініч- ного статусу є досить актуальною. Мета роботи – вивчити клінічну ефективність застосування ал- горитму комплексної оцінки стану організму для оцінки загального стану організму. Матеріали і методи. Проведена оцінка загального стану у 35 ді- тей віком від 12 до 17 років із ураженням шлунково-кишкового тра- кту, які знаходились на лікуванні у педіатричному відділенні Сум- ської міської дитячої клінічної лікарні з приводу загострення хво- роби. В якості порівняння проведено обстеження 25 практично здо- рових дітей аналогічного віку, без хронічних захворювань. Оціню- вання загального стану організму дитини здійснювалось за допомо- гою алгоритму комплексної оцінки стану організму. Даний алго- ритм розроблений з метою інтегральної оцінки загального стану організму на підставі визначення ступеню вираженості типовиx патологічниx процесів - запального процесу, рівня ендогенної інто- ксикації, оцінки метаболічних процесів, імунного балансу та вклю- чає інтегральну оцінку функціональних можливостей дитячого ор- ганізму. Результати та їх обговорення. Виявлено, що у всіх дітей на момент госпіталізації під час загострення відмічалися ознаки запа- лення, що проявлялися як наявністю характерної клінічної симпто- матики, так і наявними змінами лабораторних показників - так, за- пальний процес низької інтенсивності виявлявся у 33 дітей (94 %) і 2 дітей (6 %) середньої інтенсивності. Рівень ендогенної інтоксика- ції був також підвищеним у всіх дітей, із них у 14 % дітей відмічав- ся середній рівень, у 86 % обстежених дітей низький. Встановлено, що практично у всіх дітей відмічались явища іму- нодефіцитного стану та наявність алергізації організму і у всіх дітей спостерігалась низька інтенсивність метаболізму із анаболічною направленістю (у 34 дітей) та у однієї дитини спостерігалась ката- болічна направленість метаболізму. Інтегральна оцінка функціональних можливостей дитячого ор- ганізму виявила вегетативні порушення з достовірним переважан- ням симпатотонії (у 48 % дітей), у 22 % дітей відмічалось перева- жання ваготонії і тільки у 30 % констатовано ейтонію. Незадовільні функціональні та адаптаційні можливості організму виявлено у 16 %.У той же час при проведенні оцінювання загального стану орга- нізму з використанням стандартного набору лабораторних і функ- ціональних методів обстеження з точки зору інформативності даних показників, прогнозування перебігу захворювання та вибору такти- ки лікування отримані результати не завжди були коректними, оскільки окремо взятий показник не повністю відображав стан того чи іншого патологічного процесу. Висновки. Аналіз проведеної роботи показав, що у дітей із хро- нічними захворюваннями гастродуоденальної зони на фоні загост- рення захворювання відбувається цілий ряд суттєвих змін, що про- являються наявністю запального процесу, підвищенням рівня ендо- генної інтоксикації, розбалансуванням імунної системи, у вигляді зниження неспецифічного імунного захисту з ознаками алергізації організму дитини та порушень механізмів адаптації, а проведення порівняльного аналізу оцінювання загального стану організму з використанням стандартного набору лабораторних і функціональ- них методів обстеження з точки зору інформативності даних показ- ників, прогнозування перебігу захворювання, вибору тактики ліку- вання та застосування алгоритму комплексної оцінки стану органі- зму, показало значну перевагу останнього, дозволяє рекомендувати методику алгоритму комплексної оцінки стану організму до широ- кого впровадження в практичну медицину. | uk_UK |
dc.language.iso | other | uk_UK |
dc.publisher | Eastern Ukrainian Medical Journal | uk_UK |
dc.relation.ispartofseries | DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2020;8(1):52-71;DOI: https://doi.org/10.21272/eumj.2020;8(1):52-71 | - |
dc.subject | діти з хронічною гастропатологією, алгоритм комплексної оцінки стану організму. | uk_UK |
dc.title | ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ АЛГОРИТМУ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ СТАНУ ОРГАНІЗМУ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНОЮ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ | uk_UK |
dc.type | Article | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ АЛГОРИТМУ КОМПЛЕКСНОЇОЦІНКИ СТАНУ ОРГАНІЗМУ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНОЮ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ.pdf | 1.34 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.