Роль оксиду азоту в розвитку ендотеліальних дисфункцій при синдромі діабетичної стопи

Abstract

Вступ. Цукровий діабет (ЦД) викликає багато гострих і хронічних ускладнень, включаючи синдром діабетичної стопи (СДС) – серйозне ускладнення, яке може бути випробовуванням для пацієнтів і безпосередньо впливає на їх якість життя. Одним з найефективніших методів лікування СДС є використання оксиду азоту. Головною перевагою використання NО-терапії є вплив полі функціонального монооксиду азоту на всі фази гнійно-запального процесу. Мета дослідження. Визначити особливості впливу оксиду азоту на розвиток ендотеліальних дисфункцій у хворих з синдромом діабетичної стопи. Матеріали і методи. У відділенні гнійної хірургії Київської міської клінічної лікарні № 6 в 2019 році з січня по червень проліковано 76 хворих з СДС в II–V стадіях за F. Wagner. У 47 (61,8%) хворих спостерігалась нейропатична форма СДС, а у 29 (38,2%) нейроішемічна. Згідно ступенів СДС за F. Wagner хворі були розподілені: ІІ – 24 (31,7%) пацієнта, ІІІ – 29 (38,1%) пацієнта, IV – 15 (19,7%) і V стадія – 8 (10,5%). Всім хворим проводилось дослідження в капілярній зоні некротичного ураження вмісту оксиду азоту (NO), активність супероксиддисмутази (СОД). Результати та обговорення. Сигнальна роль оксиду азота в клітинах у високому ступені залежить від рівня супероксиду. Баланс між системами, які синтезують оксид азота і супероксидом, визначає регуляторну спрямованість сигналів, а його порушення вносить істотний внесок в запалення при ЦД. Висновки. Використання NO-терапії сприяє оптимізації процесів регуляції індукціїї оксиду азота та сприяє покращенню клінічних результатів в лікуванні СДС.