Вплив радіочастотної абляції на якість життя у пацієнтів із шлуночковою екстрасистолією

Abstract

Мета роботи ‒ визначити вплив радіочастотної абляції (РЧА) на якість життя (ЯЖ) пацієнтів із шлуночковою екстрасистолією (ШЕ). Матеріали та методи. Проаналізовано 53 випадки лікування пацієнтів із мономорфною ШЕ. Явних структурних захворювань серця у них не виявлено. Вік пацієнтів становив від 16 до 57 років (середній ‒ (35,3±12,4) року). Серед пацієнтів переважали жінки – 37 (69,8 %). Усім пацієнтам проводили РЧА для вилучення аритмогенного субстрату ШЕ. Показанням до проведення втручань була симптоматична ШЕ, рефрактерна до медикаментозного лікування. В усіх пацієнтів проводили оцінку ЯЖ за допомогою опитувальника SF-36 до процедури та через 2, 6 і 12 міс. Також оцінювали ЯЖ у 18 здорових осіб групи порівняння. Результати. Оцінку ЯЖ проводили за 8 шкалами: фізична активність (ФА), роль фізичних навантажень в обмеженні життєдіяльності (РФ), інтенсивність болю (ІБ), загальне здоров’я (ЗЗ), життєздатність (ЖЗ), соціальна активність (CA), роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності (РЕ), психічне здоров’я (ПЗ). Суттєвий приріст відзначили за шкалами, які відповідають за фізичний компонент здоров’я, вже через 2 міс. Ця тенденція зберігалася через 6 і 12 міс: ФА (до РЧА ‒ 70,24±26,10, через 2 міс ‒ 80,32±22,02, через 6 міс ‒ 88,58±24,84, через 12 міс ‒ 87,38±17,07, у групі порівняння ‒ 88,32±4,51), РФ (відповідно 47,43±38,95; 70,11±28,83; 71,28±29,51; 69,17±24,12 і 70,03±16,34), ІБ (68,84±23,91; 67,12±16,37; 69,83±17,63; 69,03±28,58 та 71,83±7,35); ЗЗ (61,88±21,48; 66,05±14,03; 68,59±19,27; 70,23±20,30 і 69,04±7,48). Показники за шкалами, які відповідають за психічний компонент здоров’я, почали збільшуватися лише через 6 міс: ЖЗ (до РЧА ‒ 56,68±34,46, через 2 міс – 62,72±17,54, через 6 міс – 61,83±20,15, через 12 міс ‒ 63,28±18,08, у групі порівняння ‒ 61,34±8,03), СА (відповідно 67,31±28,01; 71,37±16,84; 72,54±24,41; 75,54±17,03 і 74,35±8,59), РЕ (58,41±34,08; 66,73±27,63; 67,70±34,05; 68,36±15,03 та 69,45±18,07), ПЗ (59,03±19,81; 64,18±19,58; 61,45±25,21; 61,73±16,70 і 59,78±5,01). Через 2‒12 міс після оперативного лікування зареєстровано статистичне значуще підвищення показників ФА та РФ порівняно з вихідним станом. Решта показників ЯЖ хоча і збільшилася, але статистично значущо не відрізнялася від таких до РЧА. Висновки. Показники ЯЖ, які характеризують фізичне здоров’я, у пацієнтів із ШЕ до проведення інтервенційного лікування статистично значущо були нижчими порівняно з такими у практично здорових осіб. Через 2 міс після успішної РЧА аритмогенного вогнища у пацієнтів із ШЕ параметри ЯЖ статистично значущо поліпшилися порівняно із практично здоровими особами. Повне відновлення фізичного і психічного здоров’я спостерігали через 6–12 міс після інтервенційного лікування аритмії.