Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/2518
Назва: Запобігання післяопераційних ускладнень після герніопластики передньої черевної стінки
Автори: Крижевський, В.В.
Мироненко, О.І.
Радзіховський, А.П.
Колесников, Є.Б.
Ключові слова: герніопластика за стандартною методикою inlay
SWR класифікація
внутрішньочеревний тиск
післяопераційні ускладнення
Дата публікації: лис-2019
Видавництво: Клінічна хірургія
Бібліографічний опис: післяопераційні ускладнення, внутрішньочеревний тиск, SWR класифікація, герніопластика
Короткий огляд (реферат): Нерідко ранній післяопераційний період після герніопластики має важкий перебіг. Загальні ускладнення складають соматичні захворювання, розлад функцій життєво важливих органів яких започатковує стрімке підвищення внутрішньочеревного тиску. Мета дослідження. Покращити результати оперативних втручань профілактичними заходами, шляхом їх запобігання. Матеріал та методи дослідження. Порівняно дві репрезентативні групи пацієнтів, прооперованих з приводу вентральної грижі на клінічній базі кафедри загальної та невідкладної хірургії КМКЛ №6. У пацієнтів І групи (n=262), було виконано герніопластику передньої черевної стінки в період з 2010 по 2014р. У пацієнтів ІІ групи (n=144), які були оперовані в період з 2016 по 2018р, герніопластику виконували під контролем виміру ВЧТ. В обох групах застосовували стандартну методику inlay, sublay Використовували сітчастий поліпропіленовий трансплантант та синтетичний шовний матеріал для фіксації ТМ “Ethicon”. Контроль інтраабдомінального тиску здійснювали апаратом Вальдмана вимірюючи тиск в сечовому міхурі через уретральний катетер Фолея при наповненні 50мл фізіологічного розчину. Для оцінки розмірів, локалізації гриж, кількість рецидивів застосовували SWR класифікацію (Chevrel – Rath). Результати дослідження Серед пацієнтів І групи (n=262), у 77 пацієнтів (29,38%) спостерігалися післяопераційні ускладнення: загальні у 48 пацієнтів (18,32%) та місцеві у 29 пацієнтів (11,07%). У пацієнтів ІІ групи (n=144), наявність супутньої соматичної патології виявлено у 119 пацієнтів (82,6%). Серед них визначили групи ризику 22 пацієнти. Згідно SWR класифікації (Chevrel – Rath), W3 у 55 пацієнтів (38,2%), W4 у 24 пацієнтів (16,7%). Зближення країв грижового дефекту з подальшим зшиванням трансфасціальних швів відбувався відповідно до виміру інтраабдомінального тиску безпосередньо перед операцією та під час виконання герніопластики. Рівень інтраабдомінального тиску після пластики не повинен перевищувати 10-13 см вод. ст.. Кількість післяопераційних ускладнень спостерігалася в 13 пацієнтів (9%). Висновки. Рівень інтраабдомінального тиску після пластики не повинен перевищувати 10-13 см вод. ст.. Застосування вимірювання ВЧТ у пацієнтів групи ризику дає змогу зменшити післяопераційні ускладнення до 9%.
Опис: Нерідко ранній післяопераційний період після герніопластики має важкий перебіг. Загальні ускладнення складають соматичні захворювання, розлад функцій життєво важливих органів яких започатковує стрімке підвищення внутрішньочеревного тиску.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/2518
ISSN: 0023-2130
Розташовується у зібраннях:Кафедра загальної та невідкладної хірургії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Запобігання ускладнень герніопластики.docx32.25 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.