ОЦІНКА СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ТЕРАПІЇ В ЛІКУВАННІ ДИСТРОФІЧНО-ДЕГЕНЕРАТИВНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕРЕДНЬОЇ ПОВЕРХНІ ОКА

Abstract

Актуальність. Проблема підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на дистрофічно-дегенеративні захворювання рогівки залишається актуальним питанням сучасної офтальмології як у світі, так і на Україні, оскільки є однією з основних причин первинної інвалідності (Моісеєнко Р.О., Голубчиков М.В., Риков С.О. 2018). Тяжкість перебігу і результати лікування цієї категорії хворих в значній мірі залежать від швидкості діагностики, якості і ефективності патогенетично направленого лікування (Лібман Є.С., 1988). На сьогодні відомі основні напрямки в лікуванні дистрофічно-дегенеративних змін переднього відрізку ока – протизапальна, кератопротективна, сльозозамісна терапія і хірургічне лікування (Riks I.A., 2017; Astakhov S.Yu., 2017; Teylor N. Et all., 2008; Копаєва В.Г., 2002; Каспаров А.А., 1987; Федоров С.Н., Мороз З.І. 1986). Актуальною медико-соціальною проблемою є розробка, пошук і вивчення нових інноваційних високоефективних методів лікування дистрофічно-дегенеративних захворювань передньої поверхні ока, які водночас впливають на різні патогенетичні механізми, дозволять суттєво підвищити ефективність лікування цього контингенту хворих та зменшать число інвалідів по зору. Одним з таких методів виступає застосування ПАЙЛЕР-терапії. Під впливом поляризованого світла збільшується енергетична активність клітинної мембрани. Приводяться в дію регенераційні процеси, збільшується поглинання кисню тканиною з утворенням аденозинтрифосфату (АТФ) в мітохондріях, підвищується біоенергетичний потенціал клітин і швидкість кровотоку в тканинах, активується транспорт через судинну стінку, інтенсивно формуються судини. Пайлер-світло впливає на регенерацію тканини, а також на імунний захист. Мета роботи – вивчення патофізіологічних механізмів дії і клінічну ефективність полі- і монохроматичного Пайлер-світла при дистрофічно-дегенеративні захворюваннях рогівки. Матеріали та методи дослідження. В дослідженні адаптовано і використано експериментальну модель комбінованого ураження сльозового протоку, мейбомієвих залоз та пошкодження рогівки і кон'юнктиви з розвитком запалення передньої поверхні ока (ХСО) на щурах (Totan Y., 2001; Hamblin M.R., 2006; Schrader S. 2008). Для розвитку запалення використовували опік ока лугом. Для дослідів використовувалися дорослі щури лінії Wistar, самці масою тіла від 250-300 грам. Для анестезії було використано ксилазин 10мг\кг маси тіла (Біовет-Пулаві, Польща) та кетамін 60 мг\кг маси тіла (Фармак, Україна). Усі експериментальні процедури проводились згідно з норм Комітету з біоетики тварин інституту Фізіології імені О.О. Богомольця (Київ, Україна) та відповідали директивам Європейської комісії (86/609/EEC). На 1 добу після індукції ХСО виконувалась «Пайлер-світло» терапія з використанням червоного фільтру апарату «Біоптрон» (Bioptron AG, Zepter Group, Switzerland). Тварини фіксувались, ліве око екранувалось. З відстані 30 см протягом 3 хвилин проводилась «Пайлер-світло» терапія тільки правого ока. Кожна тварина отримувала курс лікування щоденно протягом 10 днів. Досліди проводились в затемненій кімнаті при відсутності дії прямого природного та штучного освітлення. Протягом 10 днів з використанням бальної шкали проводилася клінічна оцінка прозорості, неоваскуляризації рогівки. Результати. Аналіз результатів показав, що дана експозиція та протокол лікування не викликає токсичних реакцій збоку сльозопродукції у щурів, та є безпечним для подальшого використання і вивчення. Протягом наших досліджень відмічено сповільнення процесів епітелізації та васкуляризації рогівки з використанням «Пайлер-світло» терапії червоним світлом, що має позитивний протизапальний вплив. Використання експериментальної моделі хвороби сухого ока дозволило встановити позитивний протизапальний вплив червоного поляризованого світла. Біологічна дія енергії світла реалізувалася шляхом фотохімічної трансформації в мітохондріях через взаємодію цитохром оксидази і впливала на енергетичні процеси всередині клітини, проліферацію, міграцію клітин, знешкоджуючи реактивні сполуки кисню. Висновки. Отримані результати свідчать про можливість подальшого вивчення властивості впливу поляризованого світла на біологічні процеси всередині клітин, і розглядати його як перспективний напрямок у розвитку альтернативної терапії при лікуванні пацієнтів із дистрофічно-дегенеративними захворюваннями передньої поверхні ока.