Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/2391
Назва: Вплив різних хірургічних технік на стан локального імунітету в післяопераційному періоді при гіпертрофії піднебінних мигдаликів у дітей
Автори: Бредун, Олександр Юрійович
Мельников, Олег Феодосійович
Косаковський, Анатолій Лукянович
Шукліна, Юлія Володимирівна
Тимченко, Марина Дмитрівна
Ключові слова: гіпертрофія піднебінних мигдаликів, тонзилектомія, тонзилотомія, тонзилопласти- ка, стан локального імунітету.
Дата публікації: 2019
Видавництво: Оториноларингологія
Короткий огляд (реферат): Актуальність: В літературі існує багато суперечливих думок з приводу найкращої хірургічної тех- ніки для лікування СОАС, що пов'язані з гіпертрофією піднебінних мигдаликів – часткове (тонзилотомія), або повне (тонзилектомія) видалення лімфоїдної тканини піднебінних мигдаликів, та щодо використання різноманітних традиційних та сучасних хірургічних інструментів для зменшення об’єму мигдаликів, у тому числі за допомогою лазера, радіочастотного ножа, ультразвукового ножа, шейвера (мікродебрайдера) та коблятора. Мета дослідження: Метою дослідження було порівняння ефективності хірургічних методів ліку- вання гіпертрофії піднебінних мигдаликів на основі відновлення функції локального імунітету слизових оболонок. Матеріали та методи: В дослідженні приймали участь діти, які були направлені на хірургічне лі- кування з приводу гіпертрофії піднебінних мигдаликів 2-3 ступеня за класифікацією Brodsky та наявністю СОАС. Пацієнтів було рандомізовано та розподілено на 4 групи порівняння де використовували різні хі- рургічні техніки. До складу 1-ї групи, де використовували хірургічну техніку класичну тонзилотомію увійшли 28 пацієнтів; до складу 2-ї групи, де використовували хірургічну техніку інтракапсулярну шейве- рну тонзилотомію, – 18 пацієнтів; до 3-ї групи, де використовували хірургічну техніку інтракапсулярну кобляційну тонзилотомію, – 12 пацієнтів; до 4-ї групи, де використовували хірургічну техніку тонзилоп- ластику, – 12 пацієнтів. Визначали стан локального імунітету до операції та через 1 місяць після за рівня- ми концентрації sIgA, α-IFN, IL-1β, TGF-1β та імунних комплексів загального виду. Результати: Відновлення концентрації основного маркера локального імунітету sIgA виникає дос- товірно (Р<0,05) швидше при застосуванні хірургічної т ехніки К ТТ і Ш ТТ. Відновлення концентрації основного маркера противірусного імунітету α-IFN виникає достовірно (Р<0,05) швидше при застосуванні хірургічної техніки КТТ, ШТТ і ТП. Відновлення концентрації протизапального цитокіна IL-1β виникає достовірно (Р<0,05) швидше при застосуванні хірургічної техніки ШТТ і ТП. Показники фактору регене- рації TGF-1β є достовірно найвищими при застосуванні хірургічних технік ШТТ, ТТ і ТП. Концентрація рівнів імунних комплексів в ротоглотковому секреті пацієнтів з ГМ через 1 місяць після оперативного втручання достовірно зменшувались при застосуванні хірургічних технік ТТ і ТП. Визначається достовір- не (Р<0,05) підвищення рівня IgG у всіх групах порівняння окрім групи, де застосовувалась хірургічна техніка тонзилопластика. Висновки: Ощадлива хірургічна техніка зменшення об'єму піднебінних мигдаликів – ТП і ШТТ сприяє достовірно (Р<0,05) швидшому відновленню концентрації основних маркерів локального імунітету
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/2391
Розташовується у зібраннях:Кафедра дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Оториноларингологія 2019_6_12.pdf480.35 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.