ВПЛИВ ГОСТРОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ ОКЛЮЗІЙ ВЕН СІТКІВКИ ПІСЛЯ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ

Abstract

Актуальність. Гостре запалення та ендотеліальна дисфункція (ЕДФ) є типовими патологічними процесами, які визначають розвиток оклюзії вен сітківки (ОВС) при кардіохірургічних операціях з використанням штучного кровообігу (ШК), але зв’язок сироваткових маркерів за термінами виникнення оклюзії лишається не визначеним. Мета дослідження – визначити вплив гострого запалення та ендотеліальної дисфункції на формування оклюзії вен сітківки після кардіохірургічних втручань з використанням штучного кровообігу за термінами виникнення оклюзії. Матеріал і методи. У дослідження відібрані дані 137 очей (126 пацієнтів, основна група) з ОВС після операції з ШК. У групу порівняння увійшли дані обстеження 86 очей (43 пацієнта), які протягом всього терміну спостереження не мали оклюзії. Контрольну групу склали 10 очей (5 пацієнтів) без оклюзії, які були обстежені до операції. Пацієнти оглядалися офтальмологом через 2, 7, 30, 60, 90 та 180 діб після кардіохірургічного втручання. Вміст інтерлейкіна-6 (IL-6), інтерлейкіна-8 (IL-8) і VE-кадгеріна у сироватці крові визначали імуноферментним методом (Bender Medsystems, Австрія). Статистичну обробку даних проводили з використанням програми Statistica 10 (StatSoft, Inc., USA), регресійний аналіз – з використанням програмного пакету GLZ. Результати. Проведення кардіохірургічних операцій з використанням ШК викликало підвищення вмісту інтерлейкінів у ранньому періоді (IL-6 на 2 і 7 добу, а IL-8 – до 30 доби), тоді як вміст VE-кадгерін (VE-C) був незначно підвищений протягом майже всього періоду спостереження. За наявності ОВС вміст IL-6 на всіх термінах виникнення оклюзії був значно вищим, вміст IL-6 – до 30 доби, а вміст VE-C – більшою мірою після 7 доби. Регресійний аналіз показав, що через 1-2 доби виникнення ОВС було прямо пов’язано з вмістом у крові IL-6 і IL-8, на 3-7 добу – з вмістом тільки IL-8, на 8-30 добу – з вмістом всіх маркерів, а згодом – з вмістом IL-6 і VE-C. Точність прогнозу наявності або відсутності ОВС на відповідному терміні за розрахованими регресійними моделями складає не менш 78% (p<0,001), що доводе вплив маркерів на розвиток ОВС. Висновки. 1.Проведене дослідження встановило значення гострого запалення та ЕДФ у виникненні ОВС після кардіохірургічних втручань з використанням ШК. 2. Отримані результати обґрунтовують застосування профілактичних засобів – на ранніх термінах обмеження активності запального процесу, на пізніх – запобігання розвитку ЕДФ.