Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/2367
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПрусак, О.І.-
dc.contributor.authorІванюта, П.П.-
dc.date.accessioned2020-11-17T11:11:50Z-
dc.date.available2020-11-17T11:11:50Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.urihttp://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/2367-
dc.description.abstractАктуальність: Ендокринна орбітопатія (ЕО) - це автоімунне захворювання, яке характеризується розширенням екстраокулярних м'язів і адипогенезом в орбіті. У 90% випадків ЕО асоційована з хворобою Грейвса, але може спостерігаись в пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом і з еутиреоїдним статусом. В 3-5% випадків ЕО може призвести до дистироїдної оптичної нейропатії (ДОН) і, як наслідок, втрати зору. Тому використання сучасних променевих методів досліджень у пацієнтів з ЕО з метою виявлення ранніх змін вмісту орбіти для вибору оптимальних методів лікування залишається актуальною проблемою офтальмології. Мета: вивчити можливості сучасних променевих методів діагностики та лікування у пацієнтів з ендокринною орбітопатією. Матеріали і методи: науково-дослідний аналіз сучасних наукових медичних публікацій по даній тематиці, рекомендацій 2018 European Thyroid Association, The 2016 European Group on Graves' Orbitopathy Guidelines for the Management of Graves' Orbitopathy(EUGOGO). Результати: Візуальні дослідження орбіти допомагають підтвердити діагноз ЕО: за допомогою комп'ютерної томографії (КТ) вивчають особливості кісток орбіти, виключають пухлинні процеси кісткової тканини; магнітно-резонансна томографія (МРТ) візуалізує потовщені екстраокулярні м’язи, збільшення об’єму ретробульбарної клітковини та дозволяє виключити наявність запальних і пухлинних захворювань м’яких тканин орбіти. МРТ є методом вибору при дистироїдній оптичній нейропатії для підтвердження синдрому вершини орбіти. В опублікованому дослідженні M. Comerci, A. Elefante, D. Strianese et al. розроблено напівавтоматизований метод сегментації для вимірювання регіонального інтраорбітального об'єму жирової тканини у хворих, що корелює з ступенем екзофтальму й активністю процесу і значно спрощує діагностику ендокринної орбітопатії. Згідно рекомендацій EUGOGO 2016, при активній середньо-важкій орбітопатії Грейвса (ОГ) препаратами першої лінії є оральні глюкокортикостероїди (ГКС) і внутрішньовенні ГКС при активній загрожуючій зору ОГ сумарною дозою 4,5- 8 г в перерахунку на метилпреднізолон. Орбітальна променева терапія (рекомендована сумарна доза від 10-20 Gr, поділена на 10 доз протягом 2-х тижнів) в комбінації з глюкокортикоїдами є другою лінією лікування, але наявний синергізм в дії вищенаведених методів сприяє пролонгації досягнених результатів - зменшення двоїння і збільшення амплітуди рухів очних м’язів. Висновки: 1. Використання променевих методів досліджень необхідне для проведення дифдіагностики і підтвердженяя діагнозу ЕО. 2. Внутрішньовенне введення глюкокортикоїдів залишаються методом вибору для лікування ОГ, однак їх комбінація з орбітальною променевою терапією (рекомендована сумарна доза від 10-20 Gr) є більш ефективною.uk_UK
dc.language.isootheruk_UK
dc.publisherНауково-практична конференція з міжнародною участю Рефракційний пленер`20, 15-17-жовтня 2020 р., Київ: матеріали. - Київ. - 2020.uk_UK
dc.titleВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З ЕНДОКРИННОЮ ОРБІТОПАТІЄЮuk_UK
dc.typeOtheruk_UK
Розташовується у зібраннях:Кафедра офтальмології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ТЕЗИ_112020.docx192.43 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.