ВПЛИВ НАНОСРІБЛА НА ФОРМУВАННЯ МІКРОБНИХ БІОПЛІВОК ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ ПОШКОДЖЕННЯХ ДОПОМІЖНОГО АПАРАТУ ОКА

Abstract

Актуальність. Гнійно-запальні ускладнення залишаються нагальним питанням в післяопераційному періоді травматичних пошкоджень допоміжного апарату ока (ДАО), оскільки вони часто обумовлені наявністю біоплівок (БП), які призводять до затримки загоєння ран і провокують формування небажаних деформуючих рубців. На сучасному етапі розвитку медицини і фармакології досить актуальною проблемою являється розробка хіміотерапевтичних препаратів, які являються альтернативою антибіотикам, оскільки в клінічній практиці в усьому світі спостерігається різке збільшення кількості резистентних штамів мікроорганізмів (МО). Мета роботи. Дослідити вплив колоїдного наносрібла на утворення біоплівок мікроорганізмами, виділеними із ран пацієнтів з травматичними пошкодженнями допоміжного апарату ока. Матеріали і методи. Впродовж 2018-2019 рр. обстежено 60 пацієнтів із травматичними пошкодженнями ДАО. Після бактеріологічного дослідження мазків із ран, визначення видового складу та популяційного рівня мікрофлори аналізували здатність МО, які найчастіше висівались, формувати БП. Дослідження біоплівок проводили, визначаючи об’єм сформованої БП, використовуючи генціан-віолет [O'TooleandKolter, 1998]. Оптичну щільність мікробної біомаси визначали при довжині хвилі 595 нм на фотометрі мікропланшетного формату Thermo Scientific Multiscan FC версія ESW 1.01.16. Потім формували дві групи дослідження: контрольну (без розчину колоїдного наносрібла (НС)) та основну (з розчином колоїдного НС). В роботі використано водний розчин колоїдного НС ТОВ «Наноматеріали і нанотехнології», Україна (реєстраційний номер 05.03.02-04/66400 від 16.09.2010) з мінімальною інгібуючою концентрацією (МІК) 10, 5 і 2,5. Результати обох груп порівнювали відносно об’єму сформованої БП кожним досліджуваним МО у відповідності до постановки експерименту: ініціація – 1-й день – 3-й день – 7-й день. Результати проведених досліджень піддавали статистичній обробці. Результати. У 60 ти пацієнтів із травмами ДАО виділено та ідентифіковано 75 штамів МО. Враховуючи частоту виділення, досліджували вплив колоїдного НС на утворення мікробних БП із використанням наступних МО: Staphylococcus aureus, Acinetobacter spp., Кlebsiellа ozenae. Отримані дані свідчать, що колоїдне НС ефективно пригнічує формування біоплівок на ранніх етапах їх формування усіма трьома мікроорганізмами, а ступінь пригнічення ініціації біоплівкоутворення не залежав від концентрації срібла. Антимікробна активність залежала від кількості колоїдного НС відносно S. aureus, Acinetobacter spp., К. ozenae у складі сформованих БП. При цьому ефективність зростала прямо пропорційно із зростанням кількості срібла в культуральному середовищі. Особливо це було помітно на однодобових плівках, так маса біоплівки К. ozenae після обробки сріблом у концентрації 2,5, 5 та 10 МІК становила відповідно 48,3 %, 48,1 % та 43,5 % відповідно (у порівнянні з інтактним контролем). Для S. aureus та Acinetobacter spp. кількість клітин, які залишалися у складі БП, коливалася від 71,9 % до 55,8 % та від 71,4 % до 58,7% відповідно. Дія колоїдного НС у застосованих нами концентраціях на більш пізніх стадіях формування біоплівок (3 та 7 доба) по відношенню до К. ozenae є менш ефективним – відмічається зростання біомаси клітин. У той же час дія колоїдного НС на S. aureus та Acinetobacter spp. на 3 та 7 добу була ефективнішою, ніж на початковій стадії. Така відмінність може бути обумовлена особливостями формування БП різними видами МО. Висновки. Використання НС срібла являється ефективним засобом в боротьбі з біоплівками на всіх етапах їх формування, а також в якості профілактики їх утворення як грампозитивними, так і грамнегативними мікроорганізмами.