Оцінка впливу поліморфних варіантів гену KLK4 rs2664153 G>A та KLK4 rs2664152 T>G на рівень показників слини та на можливість виникнення ерозій зубів на тлі захворювань тканин пародонту в осіб молодого віку.

Abstract

Головним аспектом стоматологічного статусу молоді є висока поширеність карієсу, ерозій зубів та захворювань тканин пародонта. Згідно даних літератури відома домінуюча роль генетичних чинників у формуванні фізико-хімічних і морфологічних властивостей емалі зуба, що дає можливість вважати роль спадковості в розвитку карієсу та ерозій зубів істотною (Горбунова И.Л. 2016). До числа інформативних генетичних маркерів віднесено ряд поліморфізмів у гені KLK 4, який представляє собою білок, який кодує ген та відіграє важливу роль в формуванні кристалічного матриксу емалі. Захворювання повязані з KLK 4 включають недосконалий амелогенез. Багато калікреїнів пов'язані з канцерогенезом. При патологічній активності KLK4 формуються кристали емалі меншої товщини та відбувається деградація білків емалі. Білок KLK4 був виявлений у широкому діапазоні низки тканин (наднирники, аорта, мозок, груди, шийка матки, серця, нирок, печінки, м'язів, підшлункової залози, гіпофізу, слинної залози, тонкої кишки, спинного мозку, селезінки, шкіри, щитовидної залози та матки) у високих концентраціях. [1]. Як відомо, основними структурними елементами зубів є кальцій і фосфор (у середньому 57,67% маси мінералів інтактною емалі зуба). Порушення співвідношення кальцію і фосфору в кістковій тканині пародонта і твердих тканинах зубів відбувається при деяких системних захворюваннях і фізіологічних станах і пов'язано зі змінами кальцій-фосфорного гомеостазу на рівні організму. Актуальність проблеми підтверджується даними, отриманими в останні роки, які свідчать про зниження загальної мінеральної насиченості компактної кістки на (20-27%), трабекулярної кістки (на 33-38%) у населення України у віці від 20 років, про збільшення кількості хворих з системної остеопенія і остеопороз, в результаті несприятливих екологічних умов, незбалансованої і дефіцитної щодо мікроелементів дієти, низької фізичної активності і т. д. [2]. Відомо, що великий вплив на інтенсивність процесів мінералізації і демінералізації твердих тканин зубів має вміст мікроелементів в слині, однак результати досліджень далеко не однозначні. Стійкість або сприйнятливість зуба до ГД також визначається структурою, хімічним складом і генетичними особливостями його тканин.