Стан імунної системи та характер імунних розладів у хворих на сезонний алергічний ринокон'юнктивіт з середньотяжким та тяжким перебігом

Abstract

Вступ.Сезонний алергічний риніт –це алергічне захворювання (АЗ)слизових оболонок (переважно кон'юнктиви очей і слизової носа), що обумовлено гіперчутливістю до аерозольних алергенів пилку рослин і спор грибів, концентрація яких у повітрі періодично стає причиннозначущою.Провідним клінічним проявом САР вважається алергічний кон'юнктивіт. За статистикою, приблизно у 70–90% хворих з САР розвивається пилковийкон'юнктивіт, що характеризується свербінням очей, вік, їх почервонінням, світлобоязню, сльозотечею. Клінічно важливим є поєднання САР і кон'юнктивіту. Незважаючи на те що при САР увагу зазвичай акцентуютьна назальних симптомах, більше 80% пацієнтів, як показує практика, страждают від симптомів з боку очей. За даними європейських і північноамериканських дослідників, більше 70% пацієнтів з САР страждають одночасно від очних симптоміві назальних, причому їх ступінь вираженості більшість хворих оцінюють як середньотяжкуабо тяжку.Матеріали та методи.Було обстежено 120 хворих на сезонний алергічний риніт у поєднанні з кон’юнктивітом: 58 хворих із середньотяжким і 62 хворих із тяжким перебігом захворювання.Результати досліджень.У пацієнтів 1 групи рівень загального IgEбув підвищений у 5,6 рази, у пацієнтів 2 групи –у 7,1 рази у порівняні з контрольною групою. Рівень специфічного IgEу 1 групі становив 37,7 KU/L, у 2 групі –46,9 KU/L, при референтних значеннях –0 –<0,35 KU/L. При вивченні ЦІК було встановлено підвищення їх концентрації як у хворих 1 групи, так і 2 групи. Однак, у пацієнтів 1 групи переважно підвищувався рівень високомолекулярних ЦІК, а у хворих 2 групи –переважно рівень низькомолекулярних ЦІК. Обговорення досліджень.Вивчення популяційного складу лімфатичної периферичної крові хворих на САРК виявило зміни у Т-клітинній ланці імунітету, які характеризувалися зниженням вмісту CD3+-клітин у хворих 1 групи на 10,7%, у хворих 2 групи –на 19,0% у порівнянні з аналогічними показниками осіб контрольної групи.Висновки. Визначені розлади у хворих із тяжким перебігом захворювання більш глибокі, ніж у хворих із середньотяжким перебігом захворювання. У хворих з тяжким перебігом на відміну від хворих із середньотяжким перебігом спостерігаються порушення і у фагоцитарній ланці імунітету. У хворих з тяжким перебігом знижена як поглинаюча активність фагоцитів, так і їх спроможність в індукції активних форм кисню. У хворих з тяжким перебігом відмічається зростання рівня низькомолекулярних ЦІК, у хворих з середньотяжким перебігом –переважно високомолекулярних ЦІК, які у меншій мірі токсичні, ніж низькомолекулярні