Клінічна характеристика хворих на сезонний алергічний ринокон'юнктивіт (САРК). Анамнестичні дані та структура супутньої патології

Abstract

Сезонний алергічний риніт – це АЗ слизових оболонок (переважно кон’юнктиви очей і слизової носа), що обумовлено гіперчутливістю до аерозольних алергенів пилку рослин і спор грибів, концентрація яких у повітрі періодично стає причиннозначущою. Провідним клінічним проявом САР вважається алергічний кон’юнктивіт. За статистикою, приблизно у 70-90% хворих з САР розвивається пилковий кон’юнктивіт, що характеризується свербінням очей, повік, їх почервонінням, світлобоязню, сльозотечею. Клінічно важливим є поєднання САР і кон’юнктивіту. Незважаючи на те, що при САР увагу, зазвичай, акцентують на назальних симптомах, більше 80% пацієнтів, як показує практика, страждають від симптомів з боку очей. За даними європейських і північноамериканських дослідників, більше 70% пацієнтів з САР страждають одночасно від очних симптомів і назальних, причому їх ступінь вираженості більшість хворих оцінюють як середньотяжку або тяжку. Матеріали та методи. Клініко-анамнестичні дослідження проведено у 120 хворих віком від 19 до 45 років. Усіх досліджуваних хворих було розподілено за ступенем тяжкості перебігу захворювання: 58 хворих із середньотяжким перебігом сезонного алергічного риніту та кон’юнктивітом (САРК), який викликано пилком амброзії та 62 хворих із тяжким перебігом САРК, який викликано пилком амброзії. З них 43 (35,8%) жінок, 77 (64,1%) чоловіків, віком від 19 до 25 років – 76 (63,3%), від 25 до 45 років – 44 (36,6%) хворих. Групу контролю складали 30 здорових осіб. Результати досліджень. Проведена диференціація анамнезу інфекційних захворювань досліджених пацієнтів. У досліджених хворих на САРК із середньотяжким перебігом, гостре респіраторне захворюван- ня (ГРЗ) спостерігалось у 54 (26,9%) хворих, вітряна віспа – у 16 (8,0%), епідемічний паротит – у 12 (6,0%), кір – у 11 (5,5%), вірусний гепатит – у 4 (1,9%) хворих, гострий бронхіт – у 36 (17,9%), пневмонія – у 17 (8,5%), скарлатина – у 6 (2,9%), кишкова інфекція – у 7 (3,5%), ангіна – у 25 (12,4%), отит – у 13 (6,5%) хворих. У хворих з тяжким перебігом САРК, ГРЗ спостерігалось у 59 (23,3%) хворих, вітряна віспа – у 24 (9,5%), епідемічний паротит – у 18 (7,1%), кір – у 16 (6,3%), вірусний гепатит – у 7 (2,8%), гострий бронхіт – у 43 (17%), пневмонія – у 19 (7,5%), скарлатина – у 8 (3,2%), кишкова інфекція – у 9 (3,6%), ангіна – у 32 (12,6%), отит – у 18 (7,1%) хворих. Аналізуючи структури інфекційних захворювань в анамнезі у досліджуваних хворих на САРК, потрібно підкреслити, що у їх структурі переважає інфекційний процес у верхніх дихальних шляхах та у бронхо-легеневій системі, що призводить до виснаження неспецифічних та специфічних факторів імунітету, формування вторинного імунодефіцитного стану у даних системах. Обговорення досліджень. При вивченні біохімічних показників крові у хворих на САРК у період загострення встановлено, що найбільші зміни спостерігаються з боку ендогенного холестерину та фосфоліпідів, що може вказувати на неспроможність макрофагальної ланки імунітету. У той же час β-ліпопротеїди та НЕЖК були збільшені тільки у групі хворих з тяжким перебігом САРК. Збільшення фосфоліпідів у сироватці крові групи хворих з тяжким перебігом САРК може вказувати на реалізацію пізньої фази алергічного запалення на клітинно-тканинні структури слизової носу. Висновки. Проведені дослідження анамнестичних даних, структури супутньої патології, лабораторних показників алергологічних досліджень показало, що САРК формується на тлі прогресуючої сенсибілізації та алергізації організму, на якому реалізується прояв алергічних реакцій, що формують тяжкість перебігу САРК,