Поліморфізм CYP2C9 у хворих із гострим болем у спині та його вплив на ефективність лікування нестероїдними протизапальними засобами

Abstract

Вступ. Генетичні чинники можуть формувати різні варіанти фізіологічної відповіді на нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) – від повної неефективності до появи небажаних реакцій. Наявність мутантних алелей гена СYР2С9, що кодує основний фермент біотрансформації НПЗЗ в печінці –цитохрому Р4502С9, зумовлює знижену його активність і уповільнений метаболізм НПЗЗ, підвищення ризику побічних ефектів, передозування ліків. Мета. Дослідити поліморфізм CYP2C9 у хворих із гострим болем у спині та його вплив на ефективність лікування НПЗЗ. Матеріали й методи. Для 93 хворих із гострим больовим синдромом і загостренням хронічного больового синдрому визначали алельні варіанти СУР2С9*2 і СУР2С9*3 гена СУР2С9 методом полімеразної ланцюгової реакції. Упродовж 10 днів хворі отримували лікування мелоксикамом (15,0 мг/добу) або целекоксибом (200,0 мг/добу). У 1-й, 10-й дні лікування проводили оцінку за допомогою візуальної аналогової шкали болю із подальшим статистичним опрацюванням результатів. Результати. Для маркера CYP2C9(Arg144Cys) генотип Arg/Сys фіксували у 20,4 % випадків, генотипу Cys/ Cys не виявлено. Для маркера CYP2C9(Ile369Leu) генотип Ile/Leu траплявся у 12,9 % випадків, генотипу Leu/ Leu не виявлено. Гетерозиготи за CYP2C9(Arg144Cys) і CYP2C9(IIe369Leu) демонстрували швидші темпи послаблення болю порівняно з гомозиготами на 10-й день лікування зі статистичною значущістю для групи, що вживали целекоксиб. Висновки. Частота генотипів із мутантними алелями CYP2C9(Arg144Cys) і CYP2C9(IIe369Leu) у нашій популяції становить близько 20,0 %. Генотипи CYP2C9(Arg144Cys), CYP2C9(IIe369Leu) зумовлювали достовірно кращу відповідь на 10-й день лікування целекоксибом