Особливості проатерогенних порушень у пацієнтів із системними ревматичними захворюваннями

Abstract

Мета дослідження — визначення метаболічних особливостей патогенезу атеросклерозу у 98 пацієнтів із системними ревматичними захворюваннями. Матеріали і методи. У всіх пацієнтів визначали рівень С-реактивного протеїну, вміст малонового діальдегіду у циркулюючих моноцитах та плазмі крові, а також активність каталази. Наявність і вираженість проатерогенного статусу визначали за вмістом у крові модифікованих ліпопротеїнів (ЛП) низької та дуже низької щільності, який визначали методом біотестування з використанням перитонеальних мишачих макрофагів. Визначали імуногенність модифікованих ЛП за вмістом у циркулюючих імунних комплексах холестерину і тригліцеридів. Детально оцінювали спектр ліпідів і ЛП у крові з додатковим визначенням рівня апоВ і апоА-1 у плазмі крові, порушень вуглеводного обміну за вмістом у крові глюкози і HbA1c. Результати. Отримані дані свідчать про наявність у хворих вираженого системного запалення в поєднанні з вираженим проатерогенним метаболічним статусом у вигляді модифікації ЛП і появою у них аутоантигенних властивостей. Ці зміни поєднувалися з помірними змінами обміну глюкози і виникали, незважаючи на відсутність достовірних традиційних факторів атерогенезу. Результати парного кореляційного аналізу свідчать про наявність сильної прямої залежності між показниками інтенсивності запалення, проатерогенною та імуногенною модифікацією ЛП. Висновки. Отримані дані свідчать, що практично всіх пацієнтів із системними ревматичними захворюваннями слід розглядати як осіб високого кардіоваскулярного ризику, незалежно від стадії основного процесу, характеру змін обміну ліпідів і ЛП.