Інфузійна терапія анафілактичного шоку

Abstract

Анафілактичний шок – це анафілаксія з ознаками критичної органної гіпоперфузії, що загрожує життю хворого. Для анафілактичного шоку притаманні риси як перерозподільного (дистрибутивного), так і гіповолемічного шоку. Перерозподільний шок призводить до переміщення рідини з капілярів у навколишні тканини, що супроводжується неадекватною перфузією тканин. Швидке розпізнавання анафілаксії, введення епінефрину та заміщення внутрішньосудинної рідини є ключовими факторами успішного результату лікування цієї потенційно фатальної події. Основним принципом, яким слід керуватися при проведенні інфузійної терапії анафілактичного шоку, є принцип малооб’ємної інфузійної терапії (small volume resuscitation – SVR), що заснована насамперед на перерозподілі ендогенної рідини без необхідності введення значних об’ємів екзогенних розчинів. Гіперосмолярні препарати, котрі використовуються ля проведення SVR, забезпечують повернення рідини з міжклітинного простору в судинне русло. Переміщення рідини з міжклітинного сектора до внутрішньосудинного зумовлює збільшення об’єму циркулюючої крові, нормалізацію мікроциркуляції та перфузії тканин. Тобто SVR забезпечує протишоковий ефект завдяки різкому збільшенню внутрішньосудинного об’єму крові, а зменшення набряків сприяє покращенню мікроциркуляції та перфузії тканин, нормалізації водно- електролітного балансу. Інфузійна терапія анафілактичного шоку проводиться кристалоїдними розчинами до гемодинамічної стабілізації. Вибір допустимих препаратів для інфузії варіює серед простих і збалансованих сольових розчинів, препаратів на основі багатоатомних спиртів з огляду на індивідуальну реакцію пацієнта на об’ємну інфузію.