Солідарна відповідальність лікаря, професійної спільноти та медичної освіти при підготовці кадрів системи охорони здоров'я

Abstract

У зв'язку з виходом 302 постанови Кабінету міністрів, в Україні змінилася парадигма підготовки професійних медичних кадрів. Введено безперервний професійний розвиток (БПР) лікарів, який ґрунтується на процесах самопідготовки. Реформування системи охорони здоров’я (ОЗ) та підготовки медичних кадрів несе основний ризик: відсутність відповідального за кінцевий результат – здоров’я суспільства. Виникає проблема пошуку шляхів гармонізації існуючої системи ОЗ та нових підходів до підготовки лікарів. Метою даного дослідження є обґрунтування та визначення суб'єктів, які несуть відповідальність за забезпечення якості медичної освіти. Проведено аналіз складових моделей підготовки лікарів в США і Європі (модель Дональда Кіркпатріка для корпоративного навчання і таксономія Дональда Мура для безперервного професійного розвитку). Показана інтеграція процесів роботодавця і провайдера. При цьому роботодавець виявляє необхідність з формування компетентностей у персоналу для забезпечення якості медичної послуги і розміщує замовлення у провайдера. Провайдер формує компетентності і спільно з роботодавцем оцінює результативність процесу навчання. Зроблено висновок про доцільність забезпечення солідарної відповідальності: провайдера освітніх послуг, роботодавця і професійної спільноти. Введення інформальної освіти (самоосвіти) покладає на самого лікаря також особисту відповідальність за: визначення потреби в нових компетентностях, вибір провайдера, результати навчання. Таким чином, з огляду на сучасні тенденції в розвитку професії та вимог, які суспільство висуває перед професією, зроблено висновок про необхідність формування такої системи підготовки професійних кадрів, вякій солідарна відповідальність за якість покладалася б на самого лікаря, професійне співтовариство і організатора (провайдера) навчання