Теоретичний аналіз проблеми психічної ригідності особистості

Abstract

Стаття присвячена висвітленню феномену психічної ригідності особистості та його взаємозв’язку з іншими категоріями психології. Проаналізовано погляди науковців щодо сутності поняття «психологічна ригідність». Різнобічно окреслено багатоаспектність явища ригідності у психологічній науці. Результати теоретичного дослідження доводять, що психічна ригідність особистості – це континуум, що є: як станом так і властивістю особистості; як чинником вияву механізмів психологічного захисту так і їх наслідком. Описано психофізіологічну та нейробіологічну природу ригідності. У статті основна увага приділена аналізу взаємозв’язку ригідності з індивідуально-характерологічними особливостями особистості. Констатовано, що ригідність відіграє ключову роль у вияві типів акцентуацій характеру. З’ясовано, що вона впливає на соціальний статус особистості. Висвітлено її безпосередній вплив на ціннісно-смислову сферу особистості. Акцентується також увага на взаємозв’язку ригідності зі стресом. Окрім цього, описано, що ригідність сприяє зниженню адаптаційного потенціалу особистості, слугує причиною соціальної дезадаптації особистості та призводить до психічних порушень. Також у статті висвітлено результати досліджень науковців щодо ригідності як патопсихологічного стану.