ОКЛЮЗІЇ СУДИН СІТКІВКИ ПІСЛЯ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ

Abstract

Значною групою ризику виникнення оклюзій судин сітківки є пацієнти з серцево-судинними захворюваннями. Сьогодні лікування хворих з вродженими та набутими вадами серця, ішемічною хворобою серця (ІХС) неможливе без хірургічних втручань, більшість яких потребує використання штучного кровообігу (ШК). Під час операції ШК внаслідок тривалої гіпотермії, гемодилюції, пролонгованої гіпотензії та анемії можливий розвиток офтальмологічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді. Нами було проведене офтальмологічне обстеження 220 пацієнтів із різноманітною патологією судин серця та клапанів, яким проводилося кардіохірургічне втручання з використанням ШК, з метою дослідження характеру, частоти, особливостей розвитку та клінічного перебігу оклюзій судин сітківки. В результаті в ранньому терміні спостереження виявлені такі оклюзії судин сітківки: оклюзія центральної вени сітківки – 4 ока (0,99%), оклюзія гілок ЦВС – 15 очей (3,7%), геміцентральна ретинальна оклюзія – 1 око (0,24%), оклюзія центральної артерії сітківки – 1 око (0,24%). Сумарний відсоток оклюзії судин сітківки за перший тиждень спостережень у пацієнтів після кардіохірургічних операцій з ШК склав 5,18% (21 око). А також, окрім оклюзій судин сітківки, були виявлені геморагічні ускладнення у вигляді часткового гемофтальма, поодиноких інтраретинальних геморагій, периферичних крововиливів, передретинальних крововиливів, гіфеми, субкон’юнктивальних крововиливів, сумарний відсоток яких склав 18,44% (71 око).