Оцінка впливу генетичних предикторів на ризик розвитку хронічного генералізованого катарального гінгівіту у дітей та формування його фенотипових особливостей

Abstract

Мета. У роботі оцінювали вплив поліморфізму генів GSTT, GSTM, IL-1β, MMP-13 у зростанні ризику розвитку хронічного генералізованого катарального гінгівіту (ХГКГ) у дітей та формування фенотипових особливостей його перебігу. Об’єкт і методи дослідження. У клінічному дослідженні взяли участь 49 дітей віком 7–15 років, яким проводили стандартне стоматологічне обстеження, біохімічний аналіз показників вмісту Са, Р, кислої та лужної фосфатаз, малонового діальдегіду, каталази у ротовій рідині, молекулярно-генетичне дослідження поліморфних варіантів генів GSTT1,GSTM1, IL-1β (C3953T), MMP-13 (А77G) та пародонтопатогенів. Результати. Виявлено генетичні предиктори розвитку ХГКГ у дітей: делеційний поліморфізм гена GSTT1, гетерозиготний варіант 3953СТ за геном IL-1β та встановлено комбінації генотипів за генами GSTT1, GSTM1, IL-1β, MMP-13, які модулюють виникнення захворювання, як підвищуючи, так і знижуючи ризик його розвитку. Визначені генетичні предиктори підвищують ризик розвитку ХГКГ у дітей за рахунок поєднаного впливу несприятливих варіантів генів з інфікуванням пародонтопатогенами: Bacteroides forsythus, Treponema denticola, Porphyromonas gingivalis. Визначено асоціацію генетичного поліморфізму з показниками антиоксидантного захисту та фосфорно-кальцієвого обміну та їх поєднаний з генетичними предикторами вплив на формування фенотипу захворювання із тяжчим перебігом.