ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МЕТОДІВ ОРТОДОНТИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ІЗ АДЕНТІЄЮ ВЕРХНІХ ЛАТЕРАЛЬНИХ РІЗЦІВ (методичні рекомендації)

Abstract

При плануванні лікування пацієнтів із вродженою відсутністю (адентією) верхніх латеральних різців виникає низка важливих моментів, які мають бути з’ясовані для подальшого ефективного та адекватного за інвазивністю лікування. Зокрема, необхідно визначитись із наявним обсягом простору в зубному ряді, віком пацієнта, типом співвідношення щелеп та аномалією оклюзії, станом зубів, які обмежують дефект зубного ряду. Більше того, цей перелік не є остаточним, оскільки при плануванні лікування із залученням ортопедичних та хірургічних методів виникає необхідність у проведенні додаткових досліджень. Для вирішення проблеми адентії верхніх латеральних різців існує дві принципові можливості: це заміщення їх за допомогою ортодонтичного переміщення іклів, та, навпаки, розкриття проміжку для подальшого ортопедичного заміщення. Воно, в свою чергу, може здійснюватись з опорою на прилеглі зуби, та з опорою на дентальний імплантат. Існують специфічні критерії, які необхідно враховувати при виборі адекватної окремому клінічному випадку послідовності лікування. Насамперед, метод вибору має бути настільки малоінвазивним, наскільки це можливо, при цьому задовольняти естетичні та функціональні потреби у лікуванні. При виборі методу лікування ортодонт грає вирішальну роль, оскільки саме він визначає можливість використання простору у зубній дузі та встановлення наявних зубів у положенні, оптимальному для реставрації. Наприклад, при заміщенні бокових різців іклами можна отримати прекрасні естетичні та функціональні результати. Проте, якщо цей метод буде використаний у ситуації, де для цього не було показань, результат лікування може бути незадовільним. Узагальнюючи, можна стверджувати, що міждисциплінарний підхід є найбільш прогнозованим шляхом отримання оптимального естетичного результату. Проте не завжди план лікування адентії латеральних різців верхньої щелепи є очевидним. Причиною цього є різноманіття клінічної картини, яка формується не лише положенням прилеглих зубів та типом оклюзійних співвідношень, але і формою, кольором прилеглих зубів, станом кісткової тканини та обсягом кісткової пропозиції в зоні адентії, відповідністю розмірів базисів щелеп та ін. Впровадження запропонованого діагностично-лікувального алгоритму ортодонтичного лікування вродженої адентії латеральних різців із використанням незнімної ортодонтичної апаратури дозволить вибрати оптимальну методику заміщення дефекту зубного ряду в зоні відсутніх зубів, скоротити терміни ортодонтичного лікування, забезпечити прогнозованість і стабільність найближчих та віддалених результатів лікування, і, таким чином, забезпечити оптимальні умови для подальшої стоматологічної реабілітації пацієнтів.