ОКЛЮЗІЇ СУДИН СІТКІВКИ У ПАЦІЄНТІВ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ПІСЛЯ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ.

Abstract

Актуальність. Оклюзія центральної вени сітківки (ЦВС) та її гілок становить до 60% від всієї судинної патології ока в світі і серед усіх етіологічних факторів розвитку макулярного набряку судинного ґенезу займає друге місце по частоті після діабетичної ретинопатії. Пацієнти з ішемічною хворобою серця знаходяться в групі ризику по виникнення оклюзій судин сітківки. Вивчення частоти виникнення офтальмологічних ускладнень, в тому числі оклюзій судин сітківки, особливостей клініки, факторів ризику у хворих після кардіохірургічних втручаннях з застосуванням штучного кровообігу є актуальною задачею. Мета. Дослідити характер, частоту і особливості розвитку офтальмологічних ускладнень після кардіохірургічних втручань з застосуванням штучного кровообігу за 6 місяців спостереження. Матеріали і методи. Під нашим спостереженням знаходилося 220 пацієнтів (405 очей) з різноманітною кардіохірургічною патологією, яким виконували кардіохірургічні втручання з використанням штучного кровообігу. Через 3 місяці після проведення кардіохірургічних втручань з застосуванням штучного кровообігу нами було проведено офтальмологічне обстеження 190 пацієнтів (368 очей), та через 6 місяців - 182 пацієнтів (356 очей). Пацієнти оглядалися до операції, на 2 добу після операції в умовах через 7 днів, 3 та 6 місяців після кардіохірургічних втручань під час планового огляду кардіохірурга та кардіолога. Всім пацієнтам в офтальмологічному кабінеті до операції, через 7 днів та 3, 6 місяців проводилися такі обстеження: візометрія, тонометрія, статична периметрія по Hamphrey, біомікроскопія, офтальмоскопія, спектральна оптична когерентна томографія (ОКТ), ОКТ-ангіографія. На 2 добу після операції пацієнтам в умовах реанімації проводили тонометрію та пряму офтальмоскопію. Оптична когерентна томографія проводилася за допомогою спектрального оптичного томографа Revo Nx Optopol за допомогою протоколу сканування Retina 3D для дослідження макулярної товщини. ОКТ- ангіографія виконувалась в режимі Retina Angio 6*6 мм за допомогою приладу RevoNxOptopol для оцінки стану поверхневого, глибокого судинних сплетень сітківки та хоріокапілярів. Види оклюзій вен сітківки оцінювались згідно міжнародної класифікації Bloom S. і Brucker A. (1991). Групою виключення були пацієнти з цукровим діабетом 1-го і 2 –го типу, глаукомою та непрозорістю оптичних середовищ. Термін спостереження 6 місяців. Результати. При офтальмологічному обстеженні пацієнтів на другу добу після кардіохірургічних операцій з ШК були виявлені такі офтальмологічні ускладнення: тромбоз ЦВС – на 1 оці (0,4%), тромбоз гілки ЦВС – на 2 очах (0,9%), перипапілярні геморагії – 8 очей (3,5%), преретинальні крововиливи – 1 око (0,4%), поодинокі інтраретинальні геморагії - 12 очей (5,3 %), частковий гемофтальм – 1 око (0,4%), сукон’юнктивальні крововиливи – 6 очей (2,6%). На 12 очах (5,3 %) спостерігалася транзиторна гіпертензія, а на 5 очах (2,1%) – гіпотонія. На 7 добу після кардіохірургічних операцій з ШК були виявлені такі офтальмологічні ускладнення: тромбоз ЦВС – 1 око (0,4%), тромбоз гілки ЦВС – 4 ока (1,7%), частковий гемофтальм – 2 ока (0,9%), преретинальні крововиливи - 2 (0,9 %). При обстеженні пацієнтів через 3 місяці після кардіохірургічних операцій з ШК, були виявлені такі оклюзії судин сітківки, що включали: тромбоз ЦВС – на 2 очах (0,5%), тромбоз гілки ЦВС – на 35 очах (9,5%), з них тромбоз гілки ЦВС 1-го порядку – 19 очей (5,4%), тромбоз гілки ЦВС 2-го порядку – 13 очей (3,5%), тромбоз гілки ЦВС 3-го порядку – 3 очей (0,8%). Всього оклюзій судин сітківки було виявлено на 37 очах (10,1%). Серед тромбозів гілки ЦВС переважала оклюзія верхньо-темпоральної гілки ЦВС – 27 очей (77,1%). Оклюзія нижньо-темпоральної гілки ЦВС була виявлена на 6 очах (17,1%), назальних гілок – 2 ока (5,8 %). На 6 місяць спостережень були виявлені такі оклюзії судин сітківки: тромбоз гілки ЦВС 1-го порядку – 2 (0,56%), тромбоз гілки ЦВС 2-го порядку – 1 (0,28%), рецидив тромбозу ЦВС – 1 око (0,28%) та рецидив тромбозу гілки ЦВС – 1 око (0,28%). Загальна кількість оклюзій виявлених на 6 місяць становила 1,4% (5 очей). Висновки. Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, які перенесли кардіохірургічні втручання в умовах штучного кровообігу знаходяться в групі ризику виникнення оклюзій судин сітківки. Післяопераційні ранні офтальмологічні ускладнення після кардіохірургічних операцій з штучним кровообігом включають оклюзії центральної вени сітківки або її гілок, перипапілярні геморагії, преретинальні крововиливи, поодинокі інтраретинальні геморагії, частковий гемофтальм, сукон’юнктивальні крововиливи, транзиторна гіпертензія або гіпотонія; пізні ускладнення - оклюзії центральної вени сітківки або її гілок, рецидив тромбозу, макулярний набряк внаслідок тромбозу ЦВС або гілок, розвиток неоваскуляризації переднього чи заднього сегменту ока. За 6 місяців сумарний відсоток оклюзій центральної вени сітківки склав 1,2 % ( 5 очей), оклюзій гілки ЦВС 9,7 % (44 ока), рецидив тромбозу – 0,5 % (2 ока) , гемітромбоз – 1,4 % (5 очей).