DSpace Collection:

Хроническая болезнь почек и гиперурикемия: механизмы развития и клинические проявления

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Title: Хроническая болезнь почек и гиперурикемия: механизмы развития и клинические проявления Authors: Кушниренко, С.В. Abstract: Гиперурикемия и подагра – болезни, которые угрожают жизни пациентов своими кардиоваскулярными осложнениями и развитием хронической болезни почек (ХБП). Постоянный контроль уровня мочевой кислоты (МК) ниже 360 мкмоль/л уменьшает количество приступов подагры и предупреждает развитие отсроченных осложнений. Вовремя назначенная и правильно подобранная гипоурикемическая терапия способствует нормализации обменных процессов, скорости клубочковой фильтрации (СКФ) и уровня экскреции альбумина, устраняет факторы риска прогрессирования ХБП. Фебуксостат (Аденурик) обеспечивает быстрое достижение целевых цифр МК и последующий жесткий контроль. Он в три раза эффективнее аллопуринола в контроле целевых цифр мочевой кислоты, обеспечивает обратный регресс депонированной мочевой кислоты, не требует коррекции дозы для пожилых пациентов с нарушением функции почек. Этот препарат значительно эффективнее аллопуринола при изначально высоких уровнях мочевой кислоты, кроме того, имеет значительно меньшее количество побочных эффектов за счет селективной блокады ксантиноксидазы.

Laсtiale Uro in the prevention of postmenopausal urinary infection: LACMUS study results.

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Title: Laсtiale Uro in the prevention of postmenopausal urinary infection: LACMUS study results. Authors: Ivanov, D.D.; Korzh, O.M. Abstract: Abstract. Background. The purpose was to assess the efficacy and safety of Lactiale Uro, a product containing two strains of Lactobacilli plus cranberry extract and vitamin A, in preventing recurrent urinary tract infections (UTIs) in postmenopausal women (LACMUS study). Materials and methods. This was a randomized, prospective, multicenter study. Subjects received Lactiale Uro twice daily for 26 weeks after recovery from UTI; the control group didn’t receive the product. The primary endpoint was the proportion of subjects with recurrent UTI episodes at the end of the study. Results. Seventy-seven women were screened; 65 were enrolled; 61 completed the study. After 26 weeks, a significantly lower number of women experienced recurrent UTIs with Lactiale Uro compared to no treatment (9.7 vs 23.3 %; P < 0.05). Lactiale Uro produced statistically significant improvements, such as lower rates of UTI episodes (12.9 vs 36.6 %; P < 0.05); longer time to first UTI episode (136 vs 27 days; P = 0.0038); shorter duration of active UTI episode (5 vs 11 days; P= 0.0199); and shorter duration of antibacterial therapy for an active UTI episode (4 vs 10 days; P =0.0462). Conclusions. Lactiale Uro was safe and effective for the prevention of recurrent UTIs in postmenopausal women. These data require further well-designed trials to clarify possible benefits.

Частота, ступінь та предиктори ренальної дисфункції в пацієнтів із мозковим інсультом.

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Title: Частота, ступінь та предиктори ренальної дисфункції в пацієнтів із мозковим інсультом. Authors: Фломін, Ю.В.; Іванов, Д.Д.; Червонописька, О.М.; Гур'янов, В.Г.; Соколова, Л.І. Abstract: Резюме. Мета — оцінка частоти та ступеня тяжкості ренальної дисфункції в пацієнтів із мозковим інсультом (МІ) та визначення предикторів помірного чи тяжкого зниження розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ). Матеріали та методи. Проведено аналіз даних 360 пацієнтів із верифікованим діагнозом МІ, які у 2010–2018 рр. були госпіталізовані в різні періоди МІ. У всіх учасників при надходженні на автоматичному аналізаторі DiaSys respons® 920 був визначений рівень креатиніну в крові, а потім за формулою CKD-EPI визначена рШКФ. Показники рШКФ від 89 до 60 мл/хв/1,73 м2 вважали легким, а < 60 мл/ хв/1,73 м2 — помірним чи тяжким зниженням рШКФ. Якісні змінні відображені як число та проценти, кількісні змінні — за допомогою медіани та міжквартильного інтервалу (МКІ). Аналіз даних проводився з використанням пакета MedCalc® Statistical Software. Результати. У вибірці жінки становили 41,7 %, медіана віку становила 66 років (МКІ 58–75), у 301 (83,6 %) пацієнта діагностовано ішемічний інсульт (ІІ), медіана початкової оцінки за National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS) — 10 балів (МКІ 6–17). У учасників документовано високу частоту основних судинних факторів ризику: 82,2 % страждали від артеріальної гіпертензії (АГ), 36,4 % — від фібриляції передсердь, 28,6 % — від цукрового діабету, 30,6 % — від ожиріння, 14,7 % були курцями, 16,4 % зловживали алкоголем, а у 23,3 % осіб МІ був повторним. Показники рШКФ варіювали від 11,1 до 174,7 мл/хв/1,73 м2 (медіана 87,8, МКІ 62,5–98,5). У 55,0 % пацієнтів рШКФ була знижена, зокрема в 32,2 % спостерігалось легке, а у 22,8 % — помірне чи тяжке зниження. Значущих відмінностей за рШКФ при різних типах МІ не виявлено, але зниження рШКФ частіше спостерігалось при кардіоемболічних ІІ порівняно з атеротромботичними ІІ: 63,2 та 47,9 % відповідно (p < 0,05). Згідно з результатами багатофакторного аналізу, незалежними предикторами помірного чи тяжкого зниження рШКФ виявились вік пацієнта (відношення шансів (ВШ) 1,02; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,00–1,05, у середньому на кожен додатковий рік, р = 0,044), чоловіча стать (ВШ 5,2; 95% ДІ 2,7–9,9; р < 0,001) та наявність в анамнезі АГ (ВШ 2,7; 95% ДІ 1,2–6,4; р = 0,022). Модель, побудована на основі трьох виокремлених факторів, виявилася адекватною, але площа під кривою AUC = 0,70 (95% ДІ 0,65–0,75) свідчить про помірний зв’язок. Висновки. Ренальну дисфункцію мають більше половини пацієнтів із МІ, і майже в 1/4 випадків спостерігається помірне чи тяжке зниження рШКФ (хронічна хвороба нирок 3–5-ї стадій). Оскільки АГ є предиктором помірної чи тяжкої ренальної дисфункції в пацієнтів із МІ, кращий контроль АГ (передусім за допомогою інгібіторів ренін-ангіотензинової системи) може бути дієвим способом профілактики тяжкої хронічної хвороби нирок.

Важливі аспекти лікування пацієнтів із хронічною хворобою нирок IV–V стадії й цукровим діабетом II типу.

Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT

Title: Важливі аспекти лікування пацієнтів із хронічною хворобою нирок IV–V стадії й цукровим діабетом II типу. Authors: Іванов, Д.Д.; Іванова, М.Д. Abstract: Резюме. У статті подано огляд сучасної статистики захворюваності на хронічну хворобу нирок (ХХН) в Україні та світі. На сьогодні провідним етіологічним чинником ХХН у світі є цукровий діабет (ЦД) та супутня йому діабетична нефропатія, що є складним мультифакторним захворюванням із множинним ураженням органів та систем організму. При цьому в Україні значна частка цих пацієнтів знаходиться на стадії ХХН IV–V, що відповідає ШКФ 15–29 та < 15 мл/хв/1,73 м2 відповідно. Контроль глікемії та антигіпертензивна терапія є первинними ланками в управлінні захворюванням на додіалізному етапі разом із дієтою з низьким умістом білка й вуглеводів. Ключовим питанням у веденні таких пацієнтів є те, що дієтичні обмеження на додіалізному етапі можуть мати небажані наслідки для загального нутритивного статусу пацієнта, тому важливим є вирішення питання про їх корекцію без втручання в біохімічний профіль пацієнта та уникаючи підвищеного ризику втрати функції нирки. Призначення кетонових аналогів амінокислот на додіалізному етапі демонструє ефективність у відновленні амінокислотного балансу з анаболізмом білка, знижуючи концентрацію сечовини в крові та коригуючи мінеральний статус. Позитивний ефект спостерігається при ШКФ < 25 мл/хв/1,73 м2, задокументовані переваги починаються з рівня ШКФ < 30 мл/хв/1,73 м2 та найбільш виражені в пацієнтів із ШКФ < 15 мл/хв/1,73 м2.