Дослідження мінеральної щільності поперекових хребців і денситометричних показників щільності губчастої речовини альвеолярного відростка та бугра верхньої щелепи у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Abstract

За останні роки дослідниками в усьому світі все більше уваги стало приділятися проблемі хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) поєднаного із супутніми захворюваннями [2, 4]. Це обумовлено тим, що поряд з ураженням легень, ХОЗЛ призводить до значних позалегеневих системних ефектів, супутніх захворювань, які обтяжують перебіг основного захворювання. Визнаними екстрапульмональними ефектами ХОЗЛ є втрата ваги, порушення харчування, дисфункція скелетних м’язів. У хворих на ХОЗЛ збільшується ризик інфаркту міокарду, стенокардії, остеопорозу, респіраторних інфекцій, переломів кісток, депресії, діабету, розладів сну, анемії, глаукоми, тощо [10, 11]. При наданні медичної допомоги хворим на ХОЗЛ недостатньо уваги приділяється діагностиці та лікуванню супутнього остеопорозу, який у хворих на ХОЗЛ виникає вторинно — як наслідок системного запального процесу, метаболічних порушень, довготривалої гіпоксії, застосування інгаляційних та системних глюкокортикостероїдів (ГКС), зниження фізичної активності, і носить системний характер [1, 5, 6, 14, 15, 25]. Тому ретельне обстеження, включаючи дослідження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у цього контингенту хворих, є актуальним [9, 16, 18, 21]. Рядом авторів визначено, що у жінок старше 50 років спостерігається хронічний перебіг генералізованного пародонтиту з частими загостреннями, переважно з дистрофічно-резорбтивними процесами в тканина пародонту [7, 22]. В слизовій оболонці ясен запальний процес має хронічний ареактивний перебіг, з атрофічними явищами у вигляді рецесії ясневого краю. При рентгенологічному обстеженні визначається остеопороз, прозорий рисунок ГКТ альвеолярного гребня, зменшення висоти міжзубних і міжкореневих перегородок, явища лакунарної і вертикальної резорбції костної тканини. При обстеженні порожнини рота у жінок в постменопаузальному періоді спостерігається некаріозні враження твердих тканин зубів — клиновидні дефекти, ерозії емалі, гіперестезія [7]. Дослідженнями І. П. Мазур і В. В. Поворознюка (1996–2007) встановлено взаємозв’язок між структурно-функціональним станом тканин пародонту і кісткової системи у осіб різного віку і статі в різних регіонах України [7, 8]. Доведено, що зменшення МЩКТ при системному остеопорозі супроводжується прогресуванням дистрофічно-резорбтивних процесів у тканинах пародонту, деструкцією міжальвеолярних кісткових перегородок, порушенням процесів ремодулювання органічного матриксу кістки [7, 22]. Таким чином, розвиток вторинного системного остеопорозу у хворих на ХОЗЛ не тільки зумовлює виникнення патологічних переломів кісток, але й негативно впливає на стан тканин пародонту, систему травлення та якість життя хворих [12, 13, 17, 19, 23, 24]. Наявність системних захворювань, у тому числі ХОЗЛ, значно прискорює процеси резорбції в кістках, особливо у осіб похилого віку та у жінок в період постменопаузи, але дослідження взаємозв`язку між системним остеопорозом і розвитком резорбтивних процесів у тканинах пародонту у хворих на ХОЗЛ не проводилось. Мета дослідження — дослідити мінеральну щільність поперекових хребців і денситометричні показники щільності губчастої речовини альвеолярного відростка та бугра верхньої щелепи у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень.