«Тривожні стани у молоді населення під час та після COVID-19»

Abstract

Пандемія COVID-19 стала одним із найбільших викликів для суспільства в сучасній історії, значно вплинувши на всі аспекти життя. Зміни в соціальному середовищі, економічна нестабільність, обмеження фізичних контактів та глобальна невизначеність створили умови для серйозних змін у психічному здоров’ї населення. Особливо вразливою до цих змін виявилася молодь, яка через свої вікові особливості, соціальні очікування та обмежений життєвий досвід стала однією з найбільш уразливих груп. Психічне здоров’я молодих людей зазнало значного впливу внаслідок таких факторів, як ізоляція, зміни у форматі навчання, втрата соціальних контактів, страх перед захворюванням, а також тривала невизначеність майбутнього. За даними численних досліджень, пандемія призвела до зростання рівня тривожності, депресії та психосоматичних розладів серед молоді. Особливо тривожним є той факт, що багато з цих станів стали хронічними, ускладнюючи адаптацію молодих людей до нових реалій життя. Актуальність дослідження визначається не лише стрімким зростанням кількості випадків тривожних і депресивних розладів, але й тим, що ці стани мають тенденцію значно знижувати якість життя. Вони перешкоджають повноцінній соціальній інтеграції, навчальній діяльності та кар’єрному зростанню молоді. Більше того, тривалі негативні наслідки можуть впливати на їхню здатність будувати здорові міжособистісні стосунки та приймати самостійні рішення. Пандемія COVID-19 значно ускладнила умови адаптації молоді до соціальних викликів, посиливши вже існуючі психічні проблеми та створивши нові. Було досліджено основні психічні розлади серед молоді до пандемії COVID 19. Прояви тривожних станів у молоді, які перенесли COVID-19. Проаналізовано зміни в негативних автоматичних думках серед молоді до та після пандемії. Розроблено рекомендації для подальших досліджень і практичних заходів підтримки психічного здоров’я молоді. Методологічною основою роботи стали теоретичний аналіз наукової літератури, узагальнення емпіричних даних із попередніх досліджень, а також аналіз результатів сучасних досліджень щодо психічного здоров’я молоді