«Когнітивно – поведінкова терапія при порушеннях сну (інсомніях)»

Abstract

Проблема дослідження когнітивно-поведінкової терапії при порушеннях сну актуальна з огляду на те, що порушення сну є однією з найчастіших скарг у хворих в загальномедичній практиці [43]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, приблизно кожен другий дорослий у світі сьогодні страждає від тієї чи іншої форми розладу сну [35]. Інсомнія, безсоння (лат. іnsomnia) – це найпоширеніший розлад сну, що може розвинутися як у наслідок соматичних або психічних захворювань, так і за умов відносного благополуччя [50, 51, 75]. Виділяють клінічні форми інсомнії: хронічна, гостра, ідіопатична. Гостра інсомнія триває менше трьох місяців, зазвичай пов’язана з короткочасними стресовими подіями та лікується переважно за допомогою снодійних препаратів. Хронічна інсомнія, тривалість якої перевищує три місяці, потребує комплексного підходу, основою якого є когнітивно-поведінкова терапія. Снодійні засоби використовуються як допоміжний інструмент. Ідіопатична інсомнія з’являється ще в дитинстві й супроводжує пацієнта протягом усього життя. Вона важко піддається лікуванню через свою стійку природу[75]. Серед нефармакологічних методів лікування інсомнії саме когнітивно поведінкова терапія (КПТ) визнана як ефективний метод лікування порушень сну, що вирізняється здатністю покращувати якість сну та не викликає побічних ефектів або звикання [83]. Вона охоплює психоосвіту, методи обмеження сну та контроль стимулів, а також рекомендації щодо гігієни сну і фізичної активності. До її компонентів також входять навчання технікам релаксації та робота з негативними думками.