Депресивні симптоми при хронічних захворюваннях та їх вплив на хід лікування.

Abstract

АНОТАЦІЯ 2 Депресивні симптоми при хронічних захворюваннях та їх вплив на хід лікування. Рукопис. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра за спеціальністю 053 «Психологія». Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика. МОЗ України, Київ, 2024. Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню депресивних симптомів у пацієнтів із хронічними захворюваннями, такими як артеріальна гіпертензія та цукровий діабет, а також їхньому впливу на перебіг і результати терапії. У теоретичній частині проаналізовано сучасні підходи до класифікації, діагностики та аналізу депресивних ознак, а також підходи, що враховують етіологічні фактори. Розглянуто взаємозв’язок між депресією та довготривалими захворюваннями, вплив емоційних, когнітивних та соціальних аспектів на якість життя пацієнтів. Особлива увага приділена впливу депресивних проявів на прихильність до лікування та ризики прогресування захворювань. Емпіричне дослідження проведено з використанням валідних психодіагностичних інструментів: шкали депресії Балашова та опитувальника PHQ-9. У вибірку ввійшли три групи осіб: з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом і без хронічних захворювань. Виявлено особливості проявів депресії у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом у порівнянні з людьми без хронічних станів. Проаналізовано чинники, які впливають на перебіг розладу. На основі отриманих даних обґрунтовано доцільність включення психологічної підтримки та регулярного скринінгу на депресію до стандартів лікування хронічних захворювань. Розроблено рекомендації для покращення діагностики та корекції депресивних симптомів, які включають підвищення ролі психологічного супроводу, міждисциплінарний підхід у лікуванні та освітні програми для пацієнтів і лікарів. Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані у клінічній практиці для оптимізації лікування пацієнтів із захворюваннями, які тривають довгий час, а також у навчальних програмах з підготовки медичних та психологічних фахівців. У роботі запропоновано впровадження регулярного психологічного скринінгу в практику сімейної медицини та використання індивідуалізованих методів психотерапії для покращення стану пацієнтів.