Інформаційні аспекти соціального та біологічного здоров’я індивіду. Концепція «ЄДИНОГО ЗДОРОВ’Я»

Abstract

Розглянуто питання кількісного оцінювання соціального та біологічного здоров’я людини. Підкреслено, що проблемам соціального здоров’я присвячена значно менша кількість досліджень. Водночас пошук закономірностей і тенденцій формування здоров’я населення з урахуванням соціально-економічних умов виявлення характеру комплексного впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення являється одним із найважливіших завдань громадської охорони здоров’я. Дослідження полягало у концептуальному оцінюванні можливості отримання кількісних характеристик соціального та біологічного здоров’я індивіду, а також парадигми єдиного здоров’я. Встановлено, що отримання кількісної характеристики соціального здоров’я індивіда поки знаходиться в зоні інтенсивних досліджень. Показники здоров’я повною мірою характеризують соціальну сферу перебування людей. Вони були сформовані шляхом досить довгих досліджень. Саме ці показники визначили глобальне здоров’я як область дослідження, політики та практики. Більш детальний погляд на розвиток метрик, наприклад DALY, показав наявність інтерактивного зв’язку між вимірюванням здоров’я та політикою здоров’я. Але цей зв’язок характеризується невизначеністю і постійними дебатами між епідеміологами та іншими експертами в галузі охорони здоров’я про наслідки вимірювання для прийняття рішень про здоров’я. Прийняття колективних рішень стосовно здоров’я індивіду, контингенту чи популяції мають базуватися на принципах рівності та соціального мінімуму і обов’язково включати соціальні показники здоров’я. Моделі корисності, психометричне масштабування та емпіричне оцінювання соціальних рішень використовувалися для вимірювання окремих складових здоров’я, але подальші дослідження повинні бути спрямовані на створення соціальних показників здоров’я, що будуть перспективними, незалежними від контексту, актуальними, охоплювати всю спільноту, чутливими, емпірично підтвердженими та застосовними для оцінювання програм. Підкреслено значення парадигми «Єдине здоров’я» як багатосекторального та трансдисциплінарного підходу, що працює на місцевому, регіональному, національному та глобальному рівнях, для досягнення оптимальних результатів здоров’я індивіду, що визнає взаємозв’язок між людьми, тваринами, рослинами та їх загальним місцем проживання.