Дослідження клініко-лабораторних особливостей дітей молодшого шкільного віку з підозрою на локальний алергічний риніт

Abstract

Локальний алергічний риніт (ЛАР) є чітко визначеним і зареєстрованим фенотипом риніту у дорослих. ЛАР характеризується розвитком Th2-імунної відповіді у слизовій оболонці носової порожнини, місцевою сенсибілізацією до інгаляційних алергенів, а відтак – наявністю назальних симптомів алергічного риніту у пацієнтів з негативними шкірними прик-тестами (ШПТ) і специфічними IgE (sIgE) до інгаляційних алергенів у сироватці крові. Такі пацієнти позитивно відповідають на назальні провокаційні тести (НПТ), які на сьогодні вважаються «золотим стандартом» діагностики ЛАР. Низка авторів описує також характерні для ЛАР підвищені рівні триптази, еозинофільного катіонного білка та антизапальних цитокінів IL-13 та IL-5. Поширеність ЛАР, за різними даними, у дорослого населення коливається від 3,7 до 61,9%, що залежить від етнічної групи населення та країни. Незважаючи на широку поширеність цього фенотипу риніту серед дорослих і те, що близько 36% дорослих пацієнтів з ЛАР повідомляють про її початок у дитинстві, в літературі є недостатньо даних щодо маніфестації і протікання ЛАР у дітей і підлітків. Окрім цього, немає стандартизованих протоколів з клінічними характеристиками і методами діагностики, в т.ч. – диференційної діагностики цього виду риніту в дитячій популяції. Цим обумовлюється і неоднорідність даних про поширеність ЛАР серед дітей, що складає від 3,7% до 83,3% залежно від країни. Більшість фахівців вважають ЛАР як недооцінений стан у дитинстві, що призводить да невчасної діагностики та неадекватного лікування цього фенотипу дитячого риніту.