Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4995
Назва: Роль фармакогеномних досліджень у підвищенні ефективності та безпечності клінічного застосування статинів
Автори: Скавінська, О.О.
Россоха, З.І.
Подольська, С.В.
Євсеєнкова, О.Г.
Буряк, О.А.
Ольхович, В.П.
Горовенко, Н.Г.
Ключові слова: статини
CYP3A4
фармакогенетика
ген
транспортер
ABCB1
ABCG2
CYP3A5
SLCO1B1
Дата публікації: 2024
Видавництво: Клінічна та профілактична медицина
Бібліографічний опис: https://cp-medical.com/index.php/journal/article/view/445
Серія/номер: №5.;С.109-123.
Короткий огляд (реферат): Вступ. Наразі інгібітори гідроксиметилглутарил- коензим А-редуктази (статини) є одними з найбільш поширених гіполіпідемічних лікарських засобів в усьому світі. Однак, на сьогод- нішній день проблеми недостатньої результативності статинотерапії та розвитку у пацієнтів небажаних побічних ефектів залишаються не до кінця вирішеними. Визначення ключових варіантів в генах, білкові продукти яких беруть участь в метаболізмі статинів, та їх впливу на носіїв під час терапії може покращити ефективність лікування статинами та допомогти запо- бігти небажаним побічним ефектам, а отже може бути цінним інструментом для клініцистів під час моніторингу процесу лікування пацієнтів, яким були призначені ці лікарські засоби. Мета. Узагальнити наявну в літературі інформацію щодо варіантів в генах, які впливають на ефективніть та безпечність застосування статинів під час лікування. Матеріали та методи. Проведено оцінку сучасних літературних джерел, присвячених ролі поліморфних генетичних варіантів в ефективності та безпечності застосування статинів. По- шук проводився у базах даних Scopus, Web of Science, Google Scholar та PubMed. Результати. Описано хімічну структуру та метаболізм статинів. Представлено огляд сучас- ної літератури, присвяченої впливу варіантів в генах ABCB1, ABCG2, CYP3A4, CYP3A5 та SLCO1B1 на ефективність терапії статинами та розвиток у пацієнтів небажаних побічних ефектів. Доведено, що ці гени пов’язані з фармакодинамікою та фармакокінетикою статинів, що впливає на їх ефективність і безпечне застосування. Висновки. Оскільки останні дослідження продемонстрували вплив білкових транспортерів, таких як ABCB1, ABCG2, OATP і BCRP, а також cистеми цитохрому P450 на фармакокіне- тику та фармакодинаміку статинів, необхідні подальші масштабні дослідження, зосереджені та транспортерах ліків. Огляд був сфокусований на пошуках кореляції між поліморфними варіантами в генах, які кодують згадані транспортери та ферменти CYP і ефективністю та безпекою статинів. Представлені дані літератури підкреслюють важливість фармакогенетич- них досліджень статинів, які можуть бути корисні клініцистам для зведення до мінімуму не- гативних наслідків прийому даних лікарських засобів та підвищення ефективності лікування пацієнтів, які є носіями алелів ризику.
Опис: Статини (С) є одними з найбільш використову- ваних гіполіпідемічних лікарських засобів, мішенню яких є фермент 3-гідроксил-3-метилглутарил- КоА- редуктаза (HMGR) гепатоцитів [1]. Сьогодні можна з впевненістю стверджувати, що дані лікарські засоби можна призначати широкому колу пацієнтів, оскіль-ки вони є одними з найбільш нейтральних за пере- носимістю класів препаратів з вагомим протектор- ним впливом. Значимість статинотерапії доведена великою кількістю клінічних досліджень щодо їх гі- поліпідемічної ефективності з високим рівнем дока- зовості. Однак ефект статинів полягає не лише в їх здатності контролювати показники ліпідного обмі- ну, а і в плейотропних ефектах, таких як, наприклад, покращення функції судинного ендотелію, знижен- ня жорсткості судинної стінки та нормалізація по- казників системного запалення, завдяки яким знач- но знижуються ризики розвитку серцево- судинних захворювань. Однак, наразі в Україні кількість при- значень С залишається доволі низькою. Клініцисти часто призначають інші лікарські засоби та остеріга- ються призначати С через ризик виникнення неба- жаних побічних ефектів, та інколи не вірять в ефек- тивність лікування С. Найбільш значущими побічними реакціями на С є міалгія і підвищення рівня креатинкінази у плаз- мі, що може призвести до вимушеного припинення лікування [6]. Також серед побічних ефектів спостері- гається небезпечний для життя рабдоміоліз, підвищен- ня рівня печінкових ферментів, аутоімунний гепатит, розвиток діабету II типу, які також можуть обмежити терапію даним класом лікарських засобів. Крім того, у значної частини пацієнтів з групи високого серцево- судинного ризику, яким призначене лікування С, рі- вень ЛПНЩ залишається вище цільового значення, що підкреслює необхідність оптимізації терапії. Серед різноманітних факторів (раса, стать, ет- нічне походження), що впливають на характер дії С, значне місце займають поліморфні варіанти генів, що приймають участь в метаболізмі С. За останні роки велика кількість досліджень генів- кандидатів, а та- кож кілька досліджень загальногеномних асоціацій (GWAS) були зосереджені на впливі генетичних ва- ріантів на фармакокінетику і фармакодинаміку С.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4995
ISSN: ISSN-L: 2616-4868; eISSN 3041-1521
Розташовується у зібраннях:Кафедра медичної та лабораторної генетики

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
РОЛЬ ФАРМАКОГЕНОМНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ .docx306.27 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.