СПОСІБ НАВІГАЦІЙНОЇ ЛАЗЕРКОАГУЛЯЦІЇ ТОЧОК ПРОСОЧУВАННЯ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ЦЕНТРАЛЬНІЙ СЕРОЗНІЙ ХОРІОРЕТИНОПАТІЇ, ЩО ВИЗНАЧЕНІ ЗА ДОПОМОГОЮ SWEPT SOURCE OCT

Abstract

Актуальність Хронічна центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ) характеризується накопиченням рідини в центральній ділянці сіктівки, що триває понад 4 місяці та являється четвертою по частоті причиною необоротньої втрати зору (S. Mrejen, 2019). В діагностиці ЦСХ флуоресцентна ангіографія (ФАГ) вважається золотим стандартом (G. J. Manayath, 2018). Останнім часом з'явилася велика кількість нових неінвазивних високоточних методів візуалізації структур очного дна, які мають потенціал замінити ФАГ з метою постановки діагноза та планування лазерного лікування при ЦСХ (П. Л. Володин, 2018). Нами описана методика визначення точок протікання при ЦСХ за допомогою неінвазивних методів діагностики - SWEPT SOURCE OCT в режимі ангіо (С.Ю. Могілевський та ін. 2021, 2022). Розробка способу лазеркоагуляції точок просочування без застосування інвазивних методів діагностики являється актуальною задачею. Мета. Розробити спосіб навігаційної лазеркоагуляції точок просочування при хронічній центральній серозній хоріоретинопатії, що визначені за допомогою SWEPT source OCT. Матеріали і методи. В дослідження включено 25 пацієнтів (25 очей) з хронічною ЦСХ, що переходили в хронічну форму під час спостереження з тривалістю захворювання більше 4 місяців. Точки просочування були визначені нами за запропонованими нами ознаками Торнадо 1 та Торнадо 2, та додатковими характеристиками точок протікання, що були описані раніше. Знімки ОКТ виконували в режимі 3*3 та 6*6 мм на приладі SWEPT source OCT (EDI OCT Triton, Topcon, Японія) в режимі ангіо. В дослідження були включені пацієнти з точками протікання, що локалізувалися екстрафовеально та на віддаленні 400 мкм та більше від центру судинної аваскулярної зони. Знімки з мітками в зоні точок просочування імпортували в програмне забезпечення навігаційної лазерної системи Navilas (OD/OS, Німечина). Підбор та титрування енергетичних параметрів при лазеркоагуляції проводили за стандартною методикою. Контроль наявності лазеркоагулята проводили за допомогою аутофлюоресценції очного дна. Проводили контроль ОCT резорбції субретинальної рідини в строки 1, 2, 3, 6 та 12 місяців. Результати. У всіх 25 пацієнтів сопстерігалася повна або часткова резорбція субретинальної рідини. Повна резорбція субретинальної рідини в строки спостереження 1 місяць спостерігалася у 15 (60%) пацієнтів, в 2 місяці у 19 (76%) пацієнтів, 3 місяці у 22 (88%) пацієнтів, 6 місяців у 23 (92%) пацієнтів, 12 місяців у 23 (92%) пацієнтів. У 2 (8%) пацієнтів спостерігалося зменшення субретинальної рідини але повної резорбції не було зафіксовано в строки спостереження 12 місяців. Висновки. 1. В роботі описаний спосіб навігаційної лазеркоагуляції точок просочування при хронічній центральній серозній хоріоретинопатії, що визначені за допомогою неінвазивного методу діагностики. 2. По строках резорбції субретинальної рідини запропонований нами спосіб лікування не поступається конвенційному способу лікування, що проводиться за даними ФАГ