АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВИПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ ВНУТРІШНЬООЧНОГО ТИСКУ

Abstract

Актуальність. Проблема вивчення випливу біомеханічних властивостей рогівки на рівень внутрішньоочного тиску давно привертає увагу дослідників (Perkins E.S., 1981; Phillips J.R., 1990; Сергієнко М.М., Шаргородська І.В., 2013). Однак взаємозв’язок біомеханіки рогівки з точністю вимірювання внутрішньоочного тиску стосується проміжної галузі знань і до теперішнього часу залишається складним і маловивченим (McMonnies C.W., 2009). Дослідження в цьому напрямку дозволять виявити важливі характерні особливості, розробити нові практичні рекомендації щодо врахування біомеханічних властивостей рогівки при оцінці рівня внутрішньоочного тиску (Saulgozis J. [et al.], 1987; Rabinowitz Y.S., Rasheed K., Yang H., 2004; Сергієнко М.М. та співавтори 2007), що безсумнівно підвищить рівень діагностики глаукоми та іншої патології очей. Відсутність високоінформативного нетравматичного методу прижиттєвого дослідження біомеханічних властивостей рогівки затримувало розвиток цього напрямку (Lichtinger A. [et al.], 2012). Дослідження останніх років щодо розробки методів прижиттєвого вимірювання ригідності очного яблука дали можливість застосування різних підходів для оцінки опорних властивостей тканин ока і свідчать про надзвичайну актуальність даної проблеми (Сергієнко М.М., Шаргородська І.В., 2016). Мета. Провести аналіз факторів, які впливають на рівень внутрішньоочного тиску у пацієнтів з еметропічною та міопічною рефракцією. Матеріал і методи. В дослідженні взяли участь 80 пацієнтів з міопією та 40 пацієнтів з еметропічною рефракцією. Використано метод прижиттєвого визначення 43 біомеханічних властивостей рогівки і формулу розрахунку значень коефіцієнта ригідності рогівки – KER (Сергієнко М. М., Шаргородська І. В. патент України на винахід №85810 (2009), патент України на корисну модель №39262 (2009)). Всім пацієнтам проводилося комплексне офтальмологічне обстеження. Отримані результати статистично оброблялись з використанням програми Microsoft Office Excel 2010. Результати. Шляхом проведення багатофакторного кореляційного аналізу різних біометричних показників очей з біомеханічним показником у пацієнтів з еметропічною та міопічною рефракцією було виявлено відсутність залежності ригідності рогівки від центральної товщини рогівки (r= 0,04) та сагітального передньо-заднього розміру очного яблука у всіх обстежених пацієнтів (r= 0,12). Кореляційна залежність між цими показниками була статистично не вірогідна (р> 0,05). Крім того, результати аналізу свідчили про високу ступінь залежності коефіцієнта ригідності рогівки від віку та статі пацієнта (r= 0,53 та r= 0,59 відповідно, p<0,05), рефракції (r= 0,77, p<0,05), сферичного еквіваленту (r= 0,79, p<0,05). Найбільш сильна кореляційна залежність була виявлена між KER та ступенем кривизни рогівки в «крутому» меридіані (r= 0,78, p<0,05), елевацією задньої поверхні рогівки (r= 0,93, p<0,05) та ексцентрисітетом (r= 0,87, p<0,05). Висновки. Показник ригідності рогівки ока виступає інтегральним показником, що враховує вплив різних чинників: вік, стать, клінічну рефракцію, сферичний еквівалент тощо. Використання показника ригідності рогівки при вимірюванні рівня внутрішньоочного тиску дозволить більш точно оцінювати рівень тиску усунувши вплив центральної товщини рогівки на величину офтальмотонуса.