Діагностика та лікування первинного гіпотиреозу лікарем загальної практики – сімейним лікарем

Abstract

Зниження функції щитоподібної залози зустрічається у 0,2–1% чоловіків та в 1,4–5% жінок у загальній популяції, а в осіб віком понад 60 років ще частіше – у 2,5% чоловіків та у 6% жінок. Гіпотиреоз у 95% випадків має первинну, тобто тиреогенну природу, лише 5% випадків припадають на центральний гіпотиреоз, пов’язаний із порушенням функції гіпофізу (недостатнє вироблення тиреотропного гормону) та гіпота-ламусу (порушення синтезу тиреоліберину). Неспецифічність клінічних проявів гіпотиреозу є причиною обстеження пацієнта щодо рівня тиреоїдних гормонів при наданні первинної медичної допомоги. Отже, скринінг первинного гіпотиреозу є частою клінічною ситуацією у практиці лікаря загальної практики–сімейного лікаря. Згідно з «Настановою 00514. Гіпотиреоз» фінського медично-наукового товариства Duodecim Medical Publications Ltd, використання якої погоджено Наказом міністерством охорони здоров’я України No 1422 від 29 грудня 2016 р., діагностика гіпотиреозу та лікування первинного гіпотиреозу є завданнями спеціалістів первинної медичної допомоги. Зниження функції щитоподібної залози може мати субклінічну та маніфестну форми, які виявляють під час аналізу результатів тиреоїдних гормонів та клінічних ознак захворювання, потребують різних підходів лікування. Лікарі призначають замісну терапію препаратами левотироксину натрію пацієнтам різних вікових груп та залежно від при-чин, що призвели до гіпотиреозу. Пацієнтам віком до 55 років левотироксин натрію призначають у добовій дозі 1,6–1,8 мкг/кг маси тіла. Пацієнтам віком понад 55 років добову потребу у левотироксині натрію обчислюють з розрахунку 0,9 мкг/кг маси тіла, до ува-ги беруться наявні серцево-судинні захворювання. При значному ожирінні розрахунок проводиться на «ідеальну» масу тіла. На прикладі чотирьох клінічних випадків представлено розрахунок дози та правила призначення левотироксину натрію. Також наведено тактику лікаря загальної практики–сімейного лікаря щодо контролю замісної терапії пре-паратами левотироксину у пацієнтів з первинним гіпотиреозом.