Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4053
Назва: НОВІ ОЗНАКИ ГОСТРОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ СЕРОЗНОЇ ХОРІОРЕТИНОПАТІЇ ЗА ДАНИМИ ОПТИЧНОЇ КОГЕРЕНТНОЇ ТОМОГРАФІЇ
Автори: Могілевський, С. Ю.
Пархоменко, О. Г.
Дата публікації: 2021
Видавництво: Р45 «РЕФРАКЦІЙНИЙ ПЛЕНЕР`21»: науково-практична конференція з міжнародною участю 29-30 жовтня 2021 року: збірник праць / під редакцією член-кореспондента НАМН України, професора С. О. Рикова // Київ. – 2021. – 133с.
Серія/номер: ;УДК 617.753:616.7-053.2(477+100)(063)
Короткий огляд (реферат): Актуальність Центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ) являється четвертою по частоті причиною необоротньої втрати зору, що характеризується набряком макулярної ділянки сітківки (S. Mrejen, 2019). В діагностиці ЦСХ флуоресцентна ангіографія (ФАГ) вважається золотим стандартом (G. J. Manayath, 2018). Останнім часом з'явилася велика кількість нових неінвазивних високоточних методів візуалізації структур очного дна, які мають потенціал замінити ФАГ з метою постановки діагноза та планування лазерного лікування при ЦСХ (П. Л. Володин, 2018). На підставі аналізу сучасної літератури, встановлення нових ознак точок просочування при гострій ЦСХ з використанням сучасних неінвазивних методів візуалізації таких як оптичні когерентні томографи (ОКТ) та мультимодального підходу являється актуальною задачею. Мета роботи. Визначити ознаки точки просочування при гострій центральній серозній хоріоретинопатії за даними оптичної когерентної томографії. Матеріал і методи. В дослідження включено 25 пацієнтів (25 очей) з гострою ЦСХ, що переходили в хронічну форму під час спостереження. Точки просочування були підтверджені даними флуоресцентної ангіографії (ФАГ) та співставлені з ангіо-ОКТ b-scan в програмному забезпеченні томографу. Знімки ОКТ виконували в режимі 3*3 мм на приладі SWEPT source ОКТ (EDI OCT Triton, Topcon, Японія) в ділянці точок просочування за даними ФАГ. Співставлення знімків виконували в програмному забезпеченні ОКТ за технологією PinPoint Registration®, що дозволило провести співставлення точок просочування по ФАГ та відповідних ділянок на ангіо-ОКТ з прецизійною точністю. Аналізували зміни ОКТ b-scan характерні самій точці просочування та прилеглій сітківці одразу після постановки діагнозу та в динаміці – через 3 місяці спостереження. Результати. В ході аналізу даних виявлено стадійність морфологічних змін в ділянці точки просочування за даними ОКТ. При постановці діагнозу гострої центральної серозної хоріоретинопатії визначались наявність вертикальних або злегка нахилених гіперрефлективних (в порівнянні з субретинальной рідиною) стовпчиків («фібринових струн»), що розташовані над відшаруванням пігментного епітелію сітківки (ПЕС) або примикають до нього, що тягнуться крізь субретинальну рідину від ПЕС до зовнішніх сегментів фоторецепторів у вигляді струн або променів, що розходяться (нами запропоновано називати цю ознаку симптомом «Торнадо-1» в зв’язку зі схожістю форми з атмосферним вихором - торнадо). На ранніх стадіях розвитку хвороби дефектів ПЕС та зовнішніх сегментів фоторецепторів не визначається. При дослідженні через 3 місяці від початку захворювання, точці просочування відповідав дефект пігментного епітелію, що відображався штрихоподібною гіпертрансмісією, що простягалась від пігментного епітелію до шару крупних судин хоріоідеї або склери. Визначалася зона дефекту зовнішніх шарів фоторецепторів на відшарованій нейросенсорній сітківці, що знаходиться над точкою протікання. Наступні ознаки були характерними для всіх стадій розвитку хвороби – при постановці діагнозу та через 3 місяці від початку захворювання: наявність серозного відшарування пігментного епітелію (ПЕС) з роташуванням точки протікання на відшаруванні або в прилеглій до нього ділянці; наявність серозного відшарування нейросенсорної сітківки; збільшення діаметра судин шару Галера, що підходить під зону відшарування пігментного епітелію. Висновки. 1. Вперше виявлений комплекс кардинальних ОКТ ознак та стадійність їх змін для верифікації точки просочування при гострій ЦСХ. 2. Необхідне вивчення можливості виконання фокальної лазеркоагуляції згідно отриманих даних, що дозволить проводити лазерне лікування без застосування інвазивних методів дослідження.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4053
Розташовується у зібраннях:Кафедра офтальмології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ТЕЗИ_РЕФРАКЦІЙНИЙ-ПЛЕНЕР_21.pdf1.23 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.