Етіологічні та патогенетичні аспекти лікування і профілактики запальних та дистрофічно-запальних захворювань тканин пародонту, асоційованих з персистуючою вірусною інфекцією

Abstract

За даними ВООЗ (2004), в усіх вікових групах населення розповсюдженість запаль- них та дистрофічно-запальних уражень тканин пародонту становить 80-100 %, що призводить до втрати зубів, розвитку хронічних вогнищ інфекції, зниження реактивності організму та іншої патології. Характер локальних патогенетичних механізмів розвитку уражень тканин пародонту є результатом взаємодії різних етіопатогенетичних детермінант. Серед механізмів альтерації тканин пародонту при його запальних захворюваннях виявляється першочергова роль високоактивного мікробного фактора на тлі зниження загальних і місцевих факторів резистентності організму. При таких станах визначальним етіологічним фактором є умовно-патогенні збудники (опортуністичні інфекції), очевидно частіше — асоціації вірусно- мікробних інфектів.