Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3747
Назва: Нейрофізіологічні кореляти у діагностиці когнітивних порушень за різних клінічних варіантів постконтузійного синдрому
Автори: Чеботарьова, Лідія Львівна
Третьякова, Альбіна Ігоревна
Солонович, Олександр Сергійович
Глоба, Марина Василівна
Сулій, Людмила Миколаївна
Зольнікова, Анна Юріївна
Ключові слова: постконтузійний синдром, легка черепно-мозкова травма, когнітивні порушення, когнітив- ний викликаний потенціал Р300
Дата публікації: 15-лис-2020
Видавництво: Український неврологічний журнал
Бібліографічний опис: DOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2020-4-21
Серія/номер: № 4;С. 21 — 29
Короткий огляд (реферат): Мета — визначити найчастіші клінічні варіанти постконтузійного синдрому (ПКС) з порушенням когнітив- них функцій, дослідити зміни нейрофізіологічних показників когнітивних викликаних потенціалів (КВП) Р300 у цього контингенту. Матеріали і методи. Для об’єктивізації наявності та вираженості післятравматичних когнітивних пору- шень у 115 чоловіків з ПКС після перенесеної у 2014 — 2017 рр. мінно-вибухової травми в Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України проведено комплексне клініко-інструментальне дослідження з реє- страцією КВП Р300. Вік пацієнтів становив від 18 до 45 років, термін після мінно-вибухової травми — 6 міс — 3 роки. Проведено клініко-неврологічне дослідження, нейропсихологічне тестування за Монреальською шкалою когні- тивної оцінки (МоСА), Госпітальною шкалою тривожності та депресії (HADS), шкалою астенічного стану (ШАС)), магнітно-резонансну томографію головного мозку, кількісну електроенцефалографію, ультразвукове дуплексне сканування. Для дослідження неврологічного статусу та когнітивних функцій використовували опитувальник на основі «Цицерон». Результати. За частотою виявлення виражених і значних когнітивних порушень та ступенем тяжкості клі- нічних виявів виділено три основні варіанти ПКС: з переважанням когнітивних порушень — 51 (44,0 %) випадок, з переважанням афективних порушень — 27 (23,5 %), з переважанням психосоматичних розладів — 37 (32,0 %). Показники латентності КВП Р300 статистично значуще залежали від ступеня тяжкості когнітивних розладів. Виявлено статистично значущий зв’язок між латентністю Р300 і оцінкою уваги та оперативної пам’яті за шкалою МоСА і балом у когнітивному кластері опитувальника. Методику Р300 використано для уточнення варіанта клініч- ного перебігу ПКС у віддалений період легкої черепно-мозкової травми. Висновки. Запропоновано виділяти три основні варіанти ПКС залежно від переважання виражених і зна- чних когнітивних порушень та ступеня тяжкості клінічних виявів. На підставі аналізу скарг пацієнтів, клінічної кар- тини, результатів нейропсихологічного тестування і нейрофізіологічного дослідження обґрунтовано доцільність застосування методу КВП Р300 для об’єктивізації наявності та вираженості когнітивних порушень у пацієнтів з ПКС.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3747
ISSN: ISSN 1998-4235 (Print) •
ISSN 2522-1183 (Online)
Розташовується у зібраннях:Кафедра радіології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Статья Укр невр журн 2020.pdf198.27 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.