Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3628
Назва: САНІТАРНЕ, ОСВІТНЄ ТА МІСТОБУДІВНЕ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ШКОЛАХ: СВІТОВИЙ ДОСВІД, УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ
Інші назви: ГІГІЄНА НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ Збірник наукових праць
Автори: Сердюк А.М.
Полька Н.С.
Махнюк В.М
Антомонов М.Ю.
Павленко Н.П
Черниченко І.О.
Козярін І.П.
Івахно О.П.
Лебединець Н.В.
Дата публікації: 2020
Видавництво: Державна установа "Інститут громадського здоров'я ім. О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України"
Короткий огляд (реферат): Мета роботи - обґрунтування гігієнічних критеріїв архітектурно-планувальних рішень освітнього простору для забезпечення санітарно-епідеміологічних умов життєдіяльності учнів молодшого шкільного віку. З урахуванням закордонного досвіду. Проведені дослідження дозволили: - виявити, при ретроспективному аналізі забезпеченості дитячого населення ЗЗСО І, І-ІІ, І-ІІІ ступеня, скорочення кількості шкіл за 30 років на 30% та зростання кількості учнів лише за останні три роки на 323 тис., що різко підвищило навантаження на існуючі школи; - виявити порушення принципу пропорційності будівництва нових житлових будинків і необхідної кількості ЗЗСО для мешканців новобудов, за якою нові ЗЗСО не будуються, що призводить до використання шкіл, розташованих на понад нормативній відстані та спричиняє їх надлишкову потужність; - встановити, що в Україні норматив території пришкільних майданчиків для учнів молодшого шкільного віку менший у 2-4 рази, ніж у інших європейських країнах; - встановити, що санітарні нормативні відстані між навчальним закладом та прилеглими житловими і громадськими будівлями дотримувались у 91% проектів сільських шкіл, тоді як в міських лише у 71%, що спричиняло ущільнення сельбищної території; - визначити у сучасних освітніх програмах відсутність потреби у територіях навчально-виробничої та навчально-дослідної зон (навчальні полігони, дослідні ділянки, теплиці, географічні майданчики та ін.) і у функціонуючих ЗЗСО рекомендувати їх використання під спортивну, ігрову та відпочинкову зони; - обґрунтувати необхідність врахування територій навчально-дослідної та навчально-виробничої зон при проектуванні спеціалізованих ЗЗСО; - визначити, що кожна третя міська школа функціонувала з перевищенням нормати-вного показника щодо наповнюваності класів більш ніж на 23%, що призводить до скупчення учнів та погіршення санітарно-гігієнічних умов та умов життєдіяльності у ЗЗСО; - встановити, що нормативи природного повітрообміну упродовж навчання не дотримуються і становлять 9 м3/год на дитину (за потреби 16 м3/год), що не забезпечує якість повітря у навчальному приміщенні та впливає на погіршення самопочуття і зниження працездатності школярів; - встановити, що для реалізації концепції нової української школи у функціонуючих ЗЗСО спостерігається дефіцит площі навчального приміщення початкової школи у 16%; - виявити у режимі дня учнів 1-4 класів у 30% випадків заміну активних рухових ігор на відкритому повітрі на діяльність із статичним режимом («сидячий» режим») за рахунок збільшення тривалості виконання домашнього завдання та відвідування у позанавчальний час гуртків з пасивними видами занять; - встановити наявність тісних взаємозв’язків між прямими та опосередкованими показниками архітектурно-планувальних рішень, які є складовими формування освітнього простору, та детермінантами здоров’я учнів молодшого шкільного віку; - обґрунтувати комплекс профілактичних заходів та пропозицій для МОН, МОЗ, Мінрегіону з метою запобігання розвитку «шкільних» професійних захворювань учнів молодшого шкільного віку на етапі проектування нових та реконструкції існуючих ЗЗСО.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3628
Розташовується у зібраннях:Кафедра громадського здоров'я



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.