Частота перитоніту в залежності від його причин та розповсюдженості

Abstract

Мета. Вивчення частоти та структури перитоніту різного генезу. Матеріали і методи. За 2020 р. у хірургічному відділенні Броварської багатопрофільної клінічної лікарні було прооперовано 1316 хворих, з яких у 265 спостерігався перитоніт, що становило 20,1%. Розподіл пацієнтів за статтю був таким: 141 (53,2%) чоловік і 124 (46,8%) жінки. Результати. Найчастішою причиною місцевого і дифузного перитоніту був гострий апендицит –відповідно у 71,5 і 92,3% пацієнтів. Розлитий перитоніт у 55,2% пацієнтів був спричинений перфоративною виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки. Загальний перитоніт у більшості пацієнтів (35,7%) був наслідком травм черевної порожнини. Лікування поширених форм перитоніту (дифузний, розлитий і загальний) було проведено у 121 хворого, що становило 45,7% від загальної кількості хворих із перитонітом. Висновки. Для правильного вибору передопераційної підготовки, об’єму хірургічного втручання та післяопераційного лікування хворих із перитонітом необхідно враховувати поширеність, причину, стадію перитоніту та характер ексудату.