Судинні захворювання мозку: пошук оптимізації ранньої експрес-діагностики

Abstract

Проблема хронічних порушень мозкового кровообігу є однією з провідних, оскільки патологія є дуже поширеною та зазвичай передує інсультам. Тому раннє виявлення їх за клінічними маркерами тіла для подальшого використання у формі швидких тестів має науковий та практичний інтерес. Мета: порівняти та проаналізувати показники клінічного неврологічного обстеження, МРТ, параметрів вушної раковини, діагностики су-джок у пацієнтів після інсульту та з хронічним цереброваскулярними розладами, щоб додатково обґрунтувати використання допоміжних методів у клінічній практиці, насамперед як експрес-методу. Матеріал та методи. • І група - 56 пацієнтів після інсульту в ранньому залишковому періоді, вік 64 ± 7,1, у тому числі 23 чоловіки та 31 жінка. 48 (85,7%) пацієнтів перенесли інсульт у сонному басейні сонної артерії, 8 (14,3%) - у хребетно -базилярному. II група - 30 пацієнтів з ознаками хронічних порушень мозкового кровообігу. Показники порівнювали з даними 30 пацієнтів без судинної патології мозку того ж віку. Клініко-неврологічне обстеження; МРТ-дослідження; Оцінка стану вушної раковини (шкіри та підшкірної клітковини); дистальні фаланги великого пальця і галюкса оцінювали шляхом вимірювання їх окружності на рівні середини нігтьової пластини в мм. Усі показники співставляли між собою у кожного пацієнтом, а показники I-II групи порівнювали з даними 30 пацієнтів без судинної патології мозку. • Результати Відповідність змін спостерігалася в залежності від локалізації інсульту: у вертебро-базилярному басейні - неглибокі борозни у верхній частині мочки вуха, у каротидному - у середньо-нижній частині. • У 62%відбулася різка зміна кольору шкіри вушної раковини на рівні задньої вушної борозни вушної раковини та країв мочки вуха (від червоного до блідого ішемічного)• 83% мали гіпотрофію шкіри в задньої вушної борозни, що свідчить про вертеброгенний вплив на мозкову циркуляцію. Висновок • Для верифікації судинної патології мозку та прогнозування інсульту, а також для оцінки ефективності реабілітації доцільно використовувати в якості швидкого тесту аурикулярну та су-джок діагностику. • Незважаючи на результати, дослідження потребує подальшого продовження та більшої статистичної вибірки у зв’язку з необхідністю враховувати праву та ліву руку пацієнтів.