Особливості перебігу та лікування остеоартрозу у хворих на остеопороз та ожиріння.

Abstract

Мета дослідження: вивчити особливості перебігу і клінічні прояви суглобового синдрому, підвищити ефективність лікування остео артрозу (ОА) у хворих на остеопороз та ожиріння. Матеріали та методи. У дослідження було включено 134 хворих (88 жінок і 46 чоловіків), вік яких коливався від 30 до 80 років. Залежно від індексу маси тіла пацієнтів було розподілено на дві групи: з ожирінням та нормальною масою тіла. Особливості перебігу та ефективність лікування було оцінено за допомогою опитувальників ВАШ, WOMAC, Лекена. Також досліджували рівні неспецифічних показників запалення (ШОЕ та СРБ), цитокінів (IL-1, IGF-1, NO), рівень сечової кислоти та мінеральної щільності кісткової тканини. Для статистичного оброблення даних застосовували SPSS Statistics. Результати. У ході дослідження було виявлено статистично значущу різницю показників опитувальників ВАШ, WOMAC та Лекена, рівнів імунологічних (IL-1, IGF-1, NO) та неспецифічних (ШОЕ, СРБ) показників запалення між двома групами пацієнтів. Хворі на остеопороз та ожиріння мали найгірші показники опитувальників та показників запалення, порівнюючи з пацієнтами з нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини (МЩКТ) та остеопенією. За даними опитувальників, у пацієнтів з ожирінням динаміка лікування була значущо гірша імунологічних та неспецифічних показників запалення. Заключення. Пацієнти з ОА та ожирінням порівняно з особами з нормальною масою тіла мали більш тяжке ураження суглобів, інтенсивніший біль, скутість та знижену функціональну активність, а також більш інтенсивно виражений запальний процес. У пацієнтів з остеопорозом та ожирінням спостерігався найважчий перебіг захворювання порівняно з нормальною МЩКТ та остеопенією. Динаміка лікування SYSADOA погіршується у пацієнтів на остеоартроз та ожиріння: менш інтенсивне зниження скутості в колінних суглобах, болю та гірша функціональна активність, а також менш ефективний протизапальний ефект