PRP-ТЕРАПІЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ НЕЙРОТРОФІЧНОГО КЕРАТИТУ У ДІТЕЙ, НАШ ДОСВІД

Abstract

Актуальність. Нейротрофічний кератит – дегенеративне захворювання рогівки, котре індуковане ураженням трійчастого нерву (V пара черепно-мозкових нервів) та призводить до стійкого зниження або повної втрати чутливості рогівки, а також зменшення сльозопродукції, з високим ризиком перфорації. Внаслідок цього порушується регенерація рогівки. В етіології нейротрофічних кератитів чільне місце посідають офтальмологічні захворювання або втручання, системні захворювання, нейрохірургічні втручання, променева терапія в області лицьового та мозкового відділів черепа, носіння м’яких контактних лінз, прийом деяких ліків (зокрема препаратів кортикостероїдного ряду, нестероїдних протизапальних препаратів тощо). Частота захворюваності на нейротрофічний кератит становить 5 на 10000 населення. За різними літературними даними перфорація рогівки ускладнює до 70% всіх випадків захворювання на нейротрофічний кератит. Лікування зазначеного виду кератитів є одним з надскладних викликів в офтальмологічній практиці. Складності в лікуванні додають широкий спектр етіологічних чинників та їхня сукупність, особливості патогенезу і клінічні прояви захворювання, значна тривалість терапії на фоні відсутності можливості припинення дії основного етіологічного чинника. Наприклад, прийом основної терапії при системних захворюваннях або відсутність можливості припинення променевої терапії за життєвими показами. Мета. Покращення лікування нейротрофічних кератитів у дітей шляхом застосування PRP (Patelet Rich Plasma – плазма збагачена тромбоцитами)-терапії. Матеріали і методи. В нашому дослідженні взяли участь 7 дітей (7 очей). Всі зазначені випадки є дослідною групою (із застосуванням PRP-терапії), а також групою порівняння (до застосування запропонованого методу лікування). Такий вимушений крок обумовлений тим, що всі хворі мали ІІІ стадію захворювання, тобто з високою загрозою перфорації рогівки. Окрім того всі випадки отримували повний спектр традиційних методів лікування на догоспітальному етапі, котрі виявились неефективними. Високий ризик перфорації з усіма можливими негативними наслідками не залишали широкого вибору методу лікування. Тому застосування PRP-терапії було обрано як «терапія відчаю». Методика PRP-терапії в нашому випадку полягала в субконьюктивальному введенні плазми пацієнта збагаченої тромбоцитами, що була отриманої традиційним для PRP-терапії методом центрифугування, а також закладання фібринної плівки в коньюктивальну порожнину в зоні locus morbi. Частота введень в середньому складала 2-3 рази на тиждень протягом 4-5 тижнів або до повного одужання. Результати лікування. Критеріями оцінки ефективності лікування були гострота зору, біомікроскопічна картина, показники ОКТ. Незалежно від етіології виникнення всі випадки нейротрофічного кератиту (7 випадків, 100%) спостерігалось повне загоєння виразки рогівки. Жодних негативних наслідків запропонованої PRP-терапії не спостерігалось. Висновки. Використання PRP-терапії при лікування нейротрофічних кератитів в ІІІ стадії захворювання з високим ризиком перфорації рогівки є ефективним методом лікування останньої.