Спосіб лазерного лікування рецидивуючої гіфеми з гемофтальмом після синустрабекулектомії

Abstract

Актуальність. У різний час після антиглаукоматозної хірургії фільтруючо го типу може виникнути спонтанна кровотеча в передню камеру із зони опе ративного втручання. Гоніоскопія виявляє джерело кровотечі в зоні внутріш нього трабекулектомічного отвору. Однак відносно такого післяопераційного ускладнення, як рецидивуюча гіфема, трапляються тільки рідкісні згадки (Giuseppe Mannino, 2012; J T Wilensky, 1983; H Namba, 1983). Нам не зустрічався докладний опис клінічної картини, рекомендацій відносно методик патогене тичного лікування, наявності ефективної терапії. Мета. Дослідити ефективність способу лазерного лікування рецидивуючої гіфеми з гемофтальмом після синустрабекулектомії. Презентація клінічного випадку. В кінці листопада 2020 року в клініку звернулася пацієнтка М, 39 років, зі скаргами на щоденне затуманення та погіршення зору лівого ока вранці, що вдень поступово проходили. З анамнезу відомо, що в 2016 році встановлено діагноз первинної закри токутової глаукоми лівого ока (OS). За період з 2016 по 2018 р. двічі було проведено базальну лазерну ірідотомію (БІЕ) на OS, одноразово на правому оці (OD). Додатково пацієнтка отримувала місцеве гіпотензивне лікування в OS. У зв’язку з підвищенням внутрішньоочного тиску (ВОТ) на OS, в березні 2020 року в іншій клініці була виконана синустрабекулектомія (СТЕ). В ран ньому післяопераційному періоді СТЕ супроводжувалася гіперфільтрацією, синдромом мілкої передньої камери, низьким ВОТ, циліохоріоїдальним від шаруванням. Проводилося консервативне лікування ускладнень в стаціонарі протягом трьох тижнів. Через 2 місяці, у зв’язку зі скаргами на зниження зору на лівому оці, з підвищеним ВОТ до 28 мм рт. ст., пацієнтка звернулася в ме дичний центр, в якій їй було запропоновано і виконано факоемульсифікацію з імплантацією мультифокальної інтраокулярної лінзи (ІОЛ) на OS. ІОЛ була імплантована на передню капсулу кришталика, що в подальшому сприяло розвитку міопічної рефракції. ВОТ на OS нормалізувався. Двічі в період після СТЕ у пацієнтки відзначався частковий гемофтальм на OS. В анамнезі: повторні черепно-мозкові травми (ЧМТ). Магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ ГМ), коагулограма, фактори згортання кро ві - без особливостей. Основні дані обстеження: візіометрія OD = 0.9/ 1.0 sph +1.25D cyl -1.25D ax 170; OS = 0.4/ 1.0 sph -0.25D cyl -1.0D ax 180. ВОТ OD/OS: 16/16 мм рт ст. Передньозадня вісь OD/OS: 21.90/22.30 мм. Глибина передньої камери OD/ OS: 2.8/3.7 мм. Ендотеліальна біомікроскопія рогівки (щільність) OD/OS: 2164/1019 в мм2. Пахіметрія OD/OS = 531/535 мкм. Під час первинного огля ду лівого ока: фільтраційна подушка плоска, передня камера (ПК) глибока, кут передньої камери (КПК) відкритий, середньої ширини, пігментація трабекули «1». Під час гоніоскопії, в наслідок компресії ока, спостерігалося ретроградна течія крові зі Шлемова каналу в області СТЕ з подальшим осіданням формених елементів крові і формуванням гіфеми у вигляді завісу 2 мм в нижніх відділах Шлемова каналу. За задньою капсулою кришталика в нижніх відділах також візуалізувався меніск крові, частковий гемофтальм. Основний діагноз, що було нами встановлено: Рецидивуюча гіфема, част ковий рецидивуючий гемофтальм на OS. Супутній діагноз: Анізометропія. Гі перметропія середнього ступеню, анатомічно вузький КПК (стан після БІЕ) на OD. Післяопераційний складний міопічний астигматизм, первинна закрито кутова оперована (стан після СТЕ) 1 a глаукома, артифакія на OS. З гемостатичною метою, одноразово нами була проведена діод-лазерна 532 нм коагуляція судини, що кровила в зоні антиглаукоматозної операції. Використовувалися наступні параметри: діаметр плями 300 мкм, потужність 200 мВт, експозиція 0.2 сек. Кількість лазеркоагулятів склало 25. Критерієм ефективності були гемостаз в зоні втручання, зникнення скарг. Результати. В результаті проведеного нами втручання не було відзначено жодного рецидиву гіфеми протягом трьох місяців. Об’єктивно на OS: Visus 0.4/ 1.0 sph -0.25D cyl -1.25D ax 180, ВОТ 17 мм рт ст., оптичні середовища прозорі, ПК глибока, зона оперативного втручання вільна, визначаються всі структури КПК. Гемостаз в зоні антиглаукоматозної операції досягнуто. Висновки. 1. Проведена нами лазерна процедура є можливим, не описаним раніше, ефективним і безпечним способом лікування рецидивуючої гіфеми та гемофтальму після синустрабекулектомії. 2. Становить інтерес вивчення ефективності даного способу лікування у віддалений термін спостереження.