Вплив методів резекції на структурно–функціональні зміни підшлункової залози.

Abstract

Мета. Порівняти зміни в тканинах підшлункової залози (ПЗ) після експериментальних оперативних втручань, виконаних з використанням стандартної хірургічної техніки та електрозварювання. Матеріали і методи. В умовах експерименту виконували резекцію ПЗ у білих лабораторних щурів з використанням стандартної хірургічної техніки та електрокоагулятора «Патонмед ЕКВЗ–300» в режимі зварювання. Тканину ПЗ досліджували безпосередньо після виконання операції та через 3, 7 та 21 добу. Результати. Після резекції, виконаної з використанням стандартної хірургічної техніки, виникали альтеративні зміни, що супроводжувались циркуляторними розладами навколо ділянок деструкції панкреатоцитів, процес набував каскадного характеру з формуванням вогнищ колікваційного некрозу. Часткове відновлення функціонального стану паренхіматозних клітин з помірним згасанням у стромі проявів запалення та мікросудинної реакції спостерігали на 21–шу добу. У зоні резекції безпосередньо після електрозварювання тканина ущільнювалась внаслідок компресії та випаровування рідини. Проте на 3–тю та 7–му добу площа некротизованої внаслідок термічного пошкодження паренхіми була менша, ніж після застосування стандартної техніки. Ділянка коагуляційного некрозу, що утворилася в результаті термічного впливу, зменшувалась у розмірах за рахунок заміщення сполучною тканиною та резорбції макрофагами. Висновки. Після використання стандартної хірургічної техніки в ранні терміни виникало більш виражене запалення з домінуванням нейтрофільної інфільтрації та швидше наростав об’єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після електрозварювання, що в пізні терміни могло призвести до формування значного об’єму рубцевої тканини. Після електрозварювання в новоутвореній тканині формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандартної хірургічної техніки.